НОВІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОТУЖНОСТІ СИНТАКСИЧНОЇ СЕПАРАТИЗАЦІЇ У ФРАНЦУЗЬКОМУ “ТЕАТРІ АБСУРДУ”

Автор(и)

  • Ольга Станіслав

Ключові слова:

“театр абсурду”, синтаксичні зв’язки сучасної французької мови, синтаксична сепаратизація, руйнація комунікації, нові функціональні можливості сепаратизації

Анотація

У статті представлено новий погляд на синтаксичну сепаратизацію в мовленні героїв французького “театру абсурду”. На матеріалі п’єс С. Беккета та Е. Йонеско висвітлено проблему синтаксичних зв’язків на новітньому рівні дослідження. У ході дослідження встановлено, що синтаксична сепаратизація в драматургічних творах виступає як один із важливих засобів вираження мовної руйнації. Сепаратизовані синтаксичні структури мають уточнювальне семантичне значення та характеризують мовлення персонажа як примітивне, незв’язне, логічно не структуроване. У такому використанні сепаратизація указує на механічність, комунікативну некомпетентність героїв. Мовлення персонажів п’єс – таке ж незв’язне, розчленоване, як і їх мислення. Проведена наукова розвідка довела, що в п’єсах “театру абсурду” сепаратизовані синтаксичні структури виступають не просто афективним засобом вираження емоційного стану героїв, а проявом абсурдності, заперечення комунікації як такої та стилетвірною ознакою драматургів-абсурдистів. Розгляд матеріалу дослідження засвідчив, що сепаратизовані структури мають велике просодичне значення в структурі абсурдистського висловлення. Разом із часто вживаними паузами та звуконаслідуванням у мовленні персонажів, вони окреслені як яскраві засоби вияву антикомунікативних здібностей персонажів. Поширення сепаратизації у синтаксичній тканині абсурдистських п’єс слугує одним із вагомих засобів вираження ключових принципів цього художнього напряму. Дослідження підтвердило, що сепаратизація в мовленні героїв “театру абсурду”, виступає не просто імітацією усного мовлення, афективним засобом вираження емоційного стану мовців, а є одним із синтаксичних засобів, що виразно характеризує мовні компетенції учасників комунікації. Мовлення значною мірою відображає сутність художнього образу, розкриває його зсередини, уможливлюючи тим самим більш глибоке його розуміння й сприйняття. Отже, можемо стверджувати, що у французьких п’єсах “театру абсурду” сепаратизація розширює свої функціональні потенції, стає якісно оновленою, наповненою новими якостями та характеристиками.

Посилання

Андриевская А. А. Явление “сепаратизации” в стилистическом синтаксисе современной французской художественной прозы / А. А. Андриевская // Филологические науки. – 1969. – № 3. – С. 77–83.

Кузнецов В. В. Парцеллированные предложения и предложения с расширительным повтором в современном английском языке : автореф. дис. ... на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 “Германские языки” / В. В. Кузнецов. – Калинин : Изд-во КГУ, 1986. – 16 с.

Лисиченко Р. П. Интонационные характеристики парцелляции в современном немецком языке : автореф. дис. ... на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 “Германские языки” / Р. П. Лисиченко. – М. : Высш. шк., 1972. – С. 45–70.

Рижикова Л. М. Парцеляція у творах А. де Сент-Екзюпері / Л. М. Рижикова // Іноземна філологія. – К., 1979. – Вип. 54. – С. 116–121.

Сержан Л. С. Смысловое членение парцеллированных сверхфразовых единств современного французского языка : автореф. дис. ... на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05 “Романские языки” / Л. С. Сержан. – М., 1973. – 31 с.

Ступакова Л. И. Явление парцелляции в языке современной французской прессы: дис. ... на соисание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.05 “Романские языки” / Л. И. Ступакова. – К., 1974. 185 с.

Филонова Н. К. Коммуникативная организация парцеллированных высказываний / Н. К. Филонова // Структурные и функциональные особенности предложения и текста. –Свердловск : [б. и.], 1989. – С. 31–38.

Beckett S. En attendant Godot / S. Beckett // Théâtre français d’aujourd’hui: в 2-х т. / сост. и биогр. справки о писателях Л. Зониной. – М. : Прогресс, 1969. – Т. 1. – С. 248–380.

Beckett S. Oh les beaux jours / S. Beckett // Oh les beaux jours suivi de Pas moi. – Paris : Minuit, 2006. – P. 6‒77.

Ionesco E. La cantartice chauve / Е. Ionesco // La cantartice chauve suivi de La leçon. – Paris : Gaillimard, 1954. – P. 7‒81.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-22

Як цитувати

Станіслав, О. (2021). НОВІ ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОТУЖНОСТІ СИНТАКСИЧНОЇ СЕПАРАТИЗАЦІЇ У ФРАНЦУЗЬКОМУ “ТЕАТРІ АБСУРДУ”. Актуальні питання іноземної філології, (9), 188–194. вилучено із http://journals.vnu.volyn.ua/index.php/philology/article/view/2610