ТЕРМІНОЛОГІЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ВИТОКИ, ФОРМУВАННЯ ТА ТЕМАТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2021-14-12Ключові слова:
термін, термінологія, сталий (екологічно-збалансований) розвиток, екологізація людської діяльності, семантика, лексико-семантичний, тематична класифікаціяАнотація
Наукове пізнання та опрацювання концепції сталого розвитку та її термінології потребує відображення як у філософському, правничому чи управлінському аспектах, так і у мовознавстві. Поглиблення теоретичних (наукових) досліджень і практичних (прикладних) розробок, які стосуються реалізації принципу сталості щодо довкілля, ощадливого природокористування, новий рівень відповідальної екологічної поведінки та екологічної безпеки, запровадження інноваційних технологій ставить вимогу чіткого окреслення, аналізу та лінгвістичного опису нових лексичних одиниць. Оскільки мову розглядають як важливий засіб когнітивного сприймання світу, постає питання, як парадигма сталості відображена засобами мови, зокрема виражена у слові-терміні, і як новітні процеси маніфестують турботу людства щодо свого подальшого існування та збереження ресурсів для наступних поколінь. Дослідження спрямоване на вивчення передумов виникнення термінології сталого розвитку, витоків її формування та класифікацію основних тематичних груп. Мовознавчий опис новостворених термінів є важливим з огляду розширення сфери функціонування новостворених понять та відповідних їм номінацій, активного поповнення екологічно орієнтованого лексикону. Лінгвістичний аналіз термінології сталого розвитку сприятиме розширенню поля функціонування термінів, віднайденню вдалих українських відповідників, заповненню ніші у вивченні понятійного змісту і структури новостворених одиниць та розвитку системи інформаційного забезпечення в лексикографічній галузі. Подальший розгляд структури термінів, їхньої лексичної семантики і палітри системних відношень матиме продовження у наступних розвідках. Методами дослідження є описовий – для вивчення витоків та становлення англомовної термінології сталого розвитку; метод аналізу та синтезу (лексико-семантичний аналіз) використано для характеристики понятійного аспекту, змістового наповнення та тематичної класифікації термінів.
Посилання
Бевзо Г. А. Джерела походження екологічної термінології в англійській та українській мовах : дис. ... канд. філол. наук за спец. 10.02.17. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. 204 арк.
Гордун С. В. Терміносистема екомаркетингу: структурно-семантичні та функціональні параметри (на матеріалі англомовної публіцистики) : дис. ... канд. філол. наук за спец. 10.02.04. Запоріжжя : Запорізький національний університет, 2020. 295 арк.
Іващишин О. М. Англійські термінологічні словосполучення у текстах з проблем техногенного впливу на довкілля : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів : Львівський національний ун-т ім. Івана Франка, 2007. 263 арк.
Кобець Л. К. Лексико-семантична група як складник лексико-семантичної системи. Мова і культура. Вип. 15, том. 4. 2012. С. 129–135.
Миклаш Л. Т., Магура Б. О. Англо-український словник лісотехнічних термінів. Львів : Каменяр. 2013. 118 с.
Миклаш Л. Т. Структурно-семантичні параметри англомовної терміносистеми лісового господарства : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ : Київський ун-т імені Бориса Грінченка. 2018. 279 арк.
Саєвич І. Роль людського чинника у мові: людина – мова – світ. Українська мова і література в школах України. 2014. Вип. 7–8. С. 9–12.
Саламаха М. Я. Англомовна терміносистема охорони довкілля: структура, семантика, прагматика : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Львів : Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. 2016. 317 арк.
Семенюк Е. П. Ідея Екологічної Конституції Землі як поглиблення концепції сталого розвитку. Науковий вісник УкрДЛТУ : Збірник наук.-техн. праць. Вип. 12.7. Львів, 2002. С. 29–35.
Туниця Ю. Ю. Екологічна Конституція Землі. Методологічні засади. Част. 2. За ред. акад. НАН України, д-ра екон. наук, проф. Ю. Ю. Туниці. Львів : РВВ НЛТУ України, 2011. 440 с.
Chorna I. I. Specific features of ecological terms. Проблеми та перспективи розвитку економіки і підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні. Матеріали ХI всеукраїнської науково-практичної конференції (30 березня – 4 квітня 2015 р.). – Навчально-науковий Інститут підприємництва та перспективних технологій Національного університету “Львівська політехніка”. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015. С. 263–265.
Du Pisani J. A. Sustainable development – historical roots of the concept. Environmental Sciences, June 2006; 3 (2): 83–96.
Agnoletti Mauro. Man, forestry, and forest landscapes. Trends and perspectives in the evolution of forestry and woodland history research. – Schweizerische Zeitschrift fur Forstwesen: 2006/9. Vol. 157, No. 9, P. 384–392. URL: http:// szf-jft.org/doi/abs/10.3188/szf.2006.0384
Report of the World Commission on Environment and Development: Our Common Future. URL: https://digitallibrary.un.org/record/139811
The Rio Declaration on Environment and Development (1992, Agenda 21). URL: https://sustainabledevelopment.un.org/outcomedocuments/agenda21
The Programme for the Further Implementation of Agenda 21, (1997) – “Ріо+5” New York. URL: https://www.un.org/ga/search/view_doc.asp?symbol=A/RES/S-19/2&Lang=E
The Johannesburg Declaration on Sustainable Development, the Plan of Implementation of the World Summit on Sustainable Development) (2002) “Ріо+10”. URL: https://www.un.org/esa/sustdev/documents/WSSD_POI_PD/English/POI_PD.htm
The future we want (2012) – Ріо+20. URL: https://sustainabledevelopment.un.org/content/documents/733FutureWeWant.pdf
The outcomes of the World Summit on Sustainable Development. URL: https://globalizationandhealth.biomedcentral.com/articles/10.1186/1744-8603-1-8
ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови.
САУС – Сучасний англо-український словник. Укл. Балла М. І. Київ : Освіта, 1996.
LDCE – The Longman Dictionary of Contemporary English.