ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена викликам та перспективам дослідження сучасної цифрової комунікації (комп’ютерного дискурсу, Інтернет-дискурсу). Метою статті є огляд загальних особливостей цифрової комунікації, включаючи нові перспективи вивчення ролей адресата й адресата. Методами дослідження є дедуктивний аналіз, синтез, інтерпретаційний та семантичний аналіз, лінгвістичне моделювання. Новизна дослідження. Цифрова комунікація включає різноманітні ролі «адресанта» та «адресата», які зокрема залучають штучний інтелект у якості комуніканта або, принаймні, асистента комуніканта. У статті порушується низка питань, пов’язаних з трансформацією традиційних ролей адресанта й адресата цифрової комунікації, а також з її впливом на використання мови та практику семантичної інтерпретації. Висновки. Інтернет-дискурс (ІД) – це багатоаспектне поняття, яке залучає лінгвістичні та міжпредметні дослідження, оскільки поєднує традиційні визначення дискурсу з особливостями сучасної цифрової комунікації. Завдяки своїй унікальності він розглядається як самостійна форма дискурсу. Його гібридність (поєднання рис традиційного усного та письмового дискурсу) проявляється у функціональних особливостях, жанровому різноманітті, каналах передачі інформації, цільовій аудиторії, типах комунікаційних засобів, стилістичних особливостях, комунікативних стратегіях, а також тематиці. Особливістю цифрової комунікації є її трансформація через відсутність інформації про адресата та адресанта, що спричиняє неможливість убезпечити учасників від перекручування та маніпулювання інформацією; залучення штучного інтелекту, який може виступати в ролі комуніканта або принаймні асистента учасника комунікативної події; поєднання особливостей усного та писемного мовлення; структурована й організована практика використання наочних знакових зразків.