ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2021-15-4

Ключові слова:

Інтернет-дискурс, цифрова комунікація, адресант, адресат, штучний інтелект

Анотація

Стаття присвячена викликам та перспективам дослідження сучасної цифрової комунікації (комп’ютерного дискурсу, Інтернет-дискурсу). Метою статті є огляд загальних особливостей цифрової комунікації, включаючи нові перспективи вивчення ролей адресата й адресата. Методами дослідження є дедуктивний аналіз, синтез, інтерпретаційний та семантичний аналіз, лінгвістичне моделювання. Новизна дослідження. Цифрова комунікація включає різноманітні ролі «адресанта» та «адресата», які зокрема залучають штучний інтелект у якості комуніканта або, принаймні, асистента комуніканта. У статті порушується низка питань, пов’язаних з трансформацією традиційних ролей адресанта й адресата цифрової комунікації, а також з її впливом на використання мови та практику семантичної інтерпретації. Висновки. Інтернет-дискурс (ІД) – це багатоаспектне поняття, яке залучає лінгвістичні та міжпредметні дослідження, оскільки поєднує традиційні визначення дискурсу з особливостями сучасної цифрової комунікації. Завдяки своїй унікальності він розглядається як самостійна форма дискурсу. Його гібридність (поєднання рис традиційного усного та письмового дискурсу) проявляється у функціональних особливостях, жанровому різноманітті, каналах передачі інформації, цільовій аудиторії, типах комунікаційних засобів, стилістичних особливостях, комунікативних стратегіях, а також тематиці. Особливістю цифрової комунікації є її трансформація через відсутність інформації про адресата та адресанта, що спричиняє неможливість убезпечити учасників від перекручування та маніпулювання інформацією; залучення штучного інтелекту, який може виступати в ролі комуніканта або принаймні асистента учасника комунікативної події; поєднання особливостей усного та писемного мовлення; структурована й організована практика використання наочних знакових зразків.

Посилання

Більовська І. Категорії “автор-адресант” як знакові характеристики досягнення ефективності сучасних медіатекстів. Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2018. С. 212–217.

Гудзь Н. О. Інтернет-дискурс як новий тип комунікації: структура, мовне оформлення, жанрові формати. Сучасні лінгвістичні студії : навчальний посібник. Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С. 61–87.

Зайцева С. В. Інтернет спілкування як нова форма міжособистісної комунікації. Дослідження з лексикології і граматики української мови. Дніпро, 2012. Вип. 11. C. 45–53.

Кримова А. В. Особливості функціонування сучасного англомовного інтернет-сленгу WEBLISH. Перекладацькі інновації : матеріали VІІІ Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції. Суми : СумДУ, 2018. C. 30–32.

Луценко О. І. Лінгвістичні аспекти Інтернет-комунікації. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Філологічна. 2013. Вип. 40. C. 64–66.

Медведєва С. А., Терещенко Л. Я. Маніпуляція у соціальних мережах: комунікативний аспект. Актуальні проблеми філології та перекладознавства. 2019. Вип. 15. С. 46–51.

Нерян С. Допис у соцмережі як мовленнєвий жанр Інтернет-комунікації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Лінгвістика. Вип. 34. Т. 1. Херсон, 2018. С. 66–70.

Остапенко Г. І. Особливості віртуального спілкування молоді в комунікаційному середовищі мережі Інтернет. Світ соціальних комунікацій, 2013. Т. 10. C. 113–117.

Патрушева Л. С. Интернет-форум как речевой жанр компьютерного дискурса : сб. науч. тр. молодых ученых. Екатеринбург, 2014. Вып. 16. C. 116–120.

Посохова В. В. Стилі онлайн спілкування інтернет-користувачів в повсякденній мережній діяльності. Теоретичні і прикладні проблеми психології, 2013. № 3. C. 211–215.

Aldunate N., & González-Ibáñez R. (2017). An integrated review of emoticons in computer-mediated communication. Frontiers in psychology, 7, 2061.

Bays H. (2010). Visual iconic patterns of instant messaging: Steps towards understanding visual conversations. International Handbook of Internet Research, Jeremy Hunsinger, Lisbeth Klastrup and Matthew Allen (eds), 41–64. Berlin : Springer.

Borge S. (2013). Questions. Pragmatics of Speech Actions, 411–445.

Borisov O. (2016). Lexical Peculiarities of Dialogical Genres of Chat, Blog and Forum in British and Ukrainian Internet Space: a Comparative Aspect. Path of Science: International Electronic Scientific Journal, 2 (10). Retrieved from: https://pathofscience.org/index.php/ps/article/view/226/248

Crystal D. (2001). Language and the Internet. Cambridge: CUP.

Fawkes J., & Gregory A. (2000). Applying communication theories to the Internet. Journal of Communication Management, 5 (2), 109–124. Retrieved from: https://doi.org/10.1108/13632540110806703

Habermas J. (1992). Moral consciousness and communicative action. Cambridge, Massachusetts : The MIT Press.

Hancock J. T., Naaman M., & Levy K. (2020). AI-mediated communication: definition, research agenda, and ethical considerations. Journal of Computer-Mediated Communication, 25 (1), 89–100.

Hohenstein J., & Jung M. (2020). AI as a moral crumple zone: The effects of AI-mediated communication on attribution and trust. Computers in Human Behavior, 106, 106190.

Suwajanakorn S., Seitz S. M., & Kemelmacher-Shlizerman I. (2017). Synthesizing Obama: Learning lip sync from audio. ACM Transactions on Graphics (TOG), 36, 95.

Yongyan L. (2000). Surfing e-mails. English Today, 64 (14, 4), 30–34.

Yus F. (2011). Cyberpragmatics: Internet-mediated communication in context. John Benjamins Publishing Company, Vol. 13. Retrieved from: https://library.oapen.org/viewer/web/viewer.html?file=/bitstream/handle/20.500.12657/30723/643256.pdf?sequence=1&isAllowed=y

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-27

Як цитувати

ГЛАДЬО, С., & ТЕРЕЩЕНКО, Л. (2022). ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ. Актуальні питання іноземної філології, (15), 22–29. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2021-15-4