ОБРАЗ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-23

Ключові слова:

образ, ознака образу, генетика образів, внутрішня форма, фразеологічне значення, фразеологічний семіозис, стереотип

Анотація

Стаття присвячена аналізу процесу фразеологічного семіозису на основі образу та виявлення генетичних типів образів, які виступають підґрунтям формування внутрішньої форми фразеологічного значення. Образ розглядається як мисленнєва одиниця, що виникла у результаті пізнання реального світу. Предмети, явища об’єктивної реальності сприймаються з позиції антропоцентризму, що забезпечує національно-специфічне їх сприйняття, бачення і оцінку. Виявляються ознаки, характеристики, властивості пізнаваного предмету чи явища, у результаті поєднання яких укладається новий образ у свідомості людини. Компонентами нового образу є вже відомі образи і уявлення про предмет чи явище – когнітивні знання, якими оперує пам’ять у процесі пізнання, результатом якого є узагальнений і абстрагований від реального спрощений образ. Мисленнєвий образ не відображає реальний об’єкт, а лише його основні ознаки. З метою забезпечення комунікативної функції мови мисленнєвий образ зазнає вербалізації. Для вибору відповідної мовної форми виокремлюється одна із ознак образу, яка виконує роль мотиватора номінації. Для лінгвалізації мотиватора використовується мовний знак, який має у своєму семемному наборі відповідний компонент. Решта не задіяних ознак образу зберігається імпліцитно, створюючи певні стилістичні і прагматичні потенції. Базовими групами образів фразеологічного семіозису нами визначено національно-культурну і транскультурну. Аналіз образів національно-культурного походження, які послугували основою формування внутрішньої форми фразем, виявив їх генетичні групи, пов’язані з онімами, топонімами, астронімами, гастронімами, назвами предметів одягу і взуття, назвами грошових одиниць, назвами міри довжини, ваги, об’єму і часу, артефактами, колоронімами, зоонімами, фітонімами, фольклорними образами. Фразеологізми на позначення стереотипів, що утворилися, використовуючи ознаку-мотиватор транскультурних образів, пов’язані із міфологізмами, біблеїзмами, іменами всесвітньовідомих особистостей не німецького походження, іншокультурними лакунами.

Посилання

Алефиренко Н. Ф. Теоретические основы учения о «внутренней форме» фразем. Семантика языковых единиц. Москва, 1996. С. 128–130.

Алефиренко Н. Ф., Аглеев И. А. Когнитивная метафора и фраземосемиозис. Когнитивные факторы взаимодействия фразеологии со смежными дисциплинами : сб. науч. тр. по итогам III Междунар. науч. конф. (Белгород, 19–21 марта 2013 года) / отв. ред. проф. Н. Ф. Алефиренко. Белгород : ИД «Белгород» НИУ «БелГУ», 2013. С. 29–32.

Добровольский Д. О. Беседы о немецком слове. Москва : Языки славянской культуры, 2013. 752 с. URL: https://books.google.com.ua/books?id=q8 GFCgAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false

Мелерович А. М. О внутренней форме фразеологизма. Вопросы семантики фразеологических единиц. (На материале русского языка). Часть 1. Тезисы докладов и сообщений. Новгород, 1971. С. 58–66.

Особливий статус корови в індуїзмі або поклоніння священній тварині. URL: https://ukranimals.ru/zdorovja/18791-osoblivij-status-korovi-v-induizmi-abo-pokloninnja.html

ПАУСФС: Практичний англо-український словник фразеологічних синонімів. A Living English-Ukrainian Dictionary of Phrasal Synonyms. Автори – укладачі: Береза Т. А., Коцюк Л. М., Кулинський О. С. URL: https://www.oa.edu.ua/ua/departments/filologist/filol_literature/dictionary

Потебня А. А. Слово и миф в народной культуре. Собр. тр. [Т. 2]. Москва : Лабиринт, 2000. 479 с.

Телия В. Н. Русская фразеология в контексте культуры: семантические, прагматические и лингвокультурологические аспекты. Москва : Языки русской культуры, 1986. 260 с.

Фреге Г. Смысл и денотат. Семиотика и информатика. Москва, 1977. № 8. С. 185.

Священна корова. Історія релігій. URL: https://tureligious.com.ua/sviashchenna-korova/11. Bargmann S., Sailer M. The syntactic flexibility of semantically non-decomposable idioms. URL: https://langsci-press.org/catalog/view/184/1006/1068-1

Burger H., Buhofer A., Sialm A. Handbuch der Phraseologie. Walter de Gruyter Berlin – New York, 1982. 420 S. URL: https://books.google.com.ua/books?id= cZRKdD-xrXgC&printsec=frontcover&hl=uk#v=onepage&q&f=false

DWDS: Der deutsche Wortschatz von 1600 bis heute. URL: https://www.dwds.de/wb/Hund

Duden. Rechtsschreibung. URL: https://www.duden.de/rechtschreibung/Hund

WRARWiASWUS: Wörterbuch für Redensarten, Redewendungen, idiomatische Ausdrücke, Sprichwörter, Umgangssprache. URL: https://www.redensarten-index.de/

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-07-21

Як цитувати

ОРЕЛ, І. (2022). ОБРАЗ ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЧНОГО ЗНАЧЕННЯ. Актуальні питання іноземної філології, (16), 157–164. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-23