МОТИВАЦІЯ ІНОЗЕМНИХ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ ПРИ ДИСТАНЦІЙНОМУ ВИКЛАДАННІ ЛАТИНСЬКОЇ МОВИ

Анотація

У даній статті розглядаються особливості інкорпорації компетентнісного підходу та його методик у сучасний освітній процес в Україні, а також проаналізовано його ефективність реалізації серед іноземних здобувачів вищої медичної освіти. Будучи особистісно-орієнтованим, компетентнісний підхід сприяє швидкій адаптації освітнього процесу на рівні взаємодії: орган влади – вищий заклад освіти – адміністрація вищого закладу освіти – викладач – студент й активізує зворотній звʼязок. Викладач медичного закладу освіти повинен забезпечити предметні й міжпредметні зв’язки з іншими дисциплінами медичного профілю при викладанні дисципліни «Латинська мова та основи медичної термінології». При використанні активних й інтерактивних методів, активізується здатність здобувачів вищої освіти до самостійного аналізу набутих знань й умінь, створюються комфортні умови навчання й виникає мотивація до набуття знань. Вивчення медичної латини повинно базуватись не лише на граматичній та лексичній основах, а й ґрунтуватись на культурознавчому аспекті (дослідженні окремих тем побутового життя Античного світу, участь у конференціях, олімпіадах, відвідування фармацевтичних лабораторій з використанням набутих знань на практиці тощо). Окрім того, сучасне навчання надає вчителям можливість розкривати класичні теми з використанням нових технологій. Важливим досягненням стала й інтернаціоналізація навчального процесу, створення та використання онлайн-контенту на практичних заняттях з латинської мови. Проте не варто забувати, що втрата «живого» спілкування між усіма учасниками процесу є небажаною, призводить до зменшення мотивації щодо навчання. Однак, маючи певний досвід, можемо вдосконалити реалізацію компетентнісного підходу і, застосовуючи його надалі як основний (за певних обставин) або допоміжний до основного, отримати хороші результати в начанні латинської мови в нефілологічних закладах освіти.