ІНКОНҐРУЕНТНІСТЬ ЯК СПОСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІАЛЕКТИЧНОГО ЕЛЕМЕНТА САТИРИ У БРИТАНСЬКОМУ МЕДІА ДИСКУРСІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-17-13

Ключові слова:

сатира, діалектичний елемент, інконґруентність, дисоціативне ставлення, медійний дискурс

Анотація

Стаття присвячена характеризації інконґруентності як способу реалізації діалектичного елемента сатири у британському медіа дискурсі. Матеріалом дослідження слугували статті британського сатиричного журналу Private Eye за 2019-2022 рр. У ході дослідження використовувалися загальні та спеціальні наукові методи: описово-аналітичний метод, синтез, узагальнення, а також метод дискурс-аналізу та функціонально-прагматичний аналіз. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в цьому дослідженні вперше було здійснено спробу охарактеризувати інконґруентність як спосіб реалізації діалектичного елемента сатири у британському медіа дискурсі, а також виокремлено основні прийоми порушення норм на лінгвоситуативному та лінгвальному рівнях на основі аналізу статей із британського сатиричного журналу Private Eye. Встановлено, що діалектичний елемент сатири формується на основі інконґруентності на обох рівнях – лінгвоситуативному, через порушення дискурсивних, текстово-жанрових, логіко-поняттєвих, онтологічних та валоративних норм за допомогою таких технік, як інтертекстуальність, дискурсивна інтеграція, стилістистична несумісність, пародія, антитези, алогізми та зміщення ціннісних орієнтирів. Інконґруентність на лінгвальному рівні реалізується через порушення норм на: а) фонологічному рівні за допомогою омонімії, ономатопеї та рими; б) на морфологічному рівні за допомогою акронімів; в) на лексичному рівні за допомогою каламбурів; г) на синтаксичному рівні за допомогою порушення синтаксичних норм, а також за допомогою оказіоналізмів, неологізмів та сленгу на словотвірному рівні та за допомогою трансформованих сталих виразів та ідіом на фразеологічному рівні. Проаналізовано принцип передачі дисоціативного ставлення сатирика до об’єкта сатири і з’ясовано, що саме інконґруентність як спосіб реалізації діалектичного елемента сатири є тригером пошуку імпліцитно вираженого критичного ставлення сатирика до об’єкта сатиричної критики. Відтак, зроблено висновок, що діалектичний елемент, утворений за допомогою інконґруентності на всіх мовних рівнях, діє як обмануте очікування у британському медіа дискурсі та допомагає читачу розпізнати інтенції автора виразити критичне ставлення до невідповідності між ідеальним та актуальним станом речей.

Посилання

Бенвенист Є. Уровни лингвического анализа. Новое в лингвистике. Москва, 1965. 448 с.

Гарачковська О. О. Жанрово-стильові модифікації української віршованої сатири й гумору XX століття : автореф. дис … д-ра філол. наук : 10.01.01. Київ, 2015. 36 с.

Дюрягіна І. В. Основні підходи до вивчення явища комічного. Сучасні філологічні дослідження та навчання іноземної мови в контексті міжкультурної комунікації, 2017. Вип. 10. С. 442–448.

Самохіна В. О. Англомовний жарт: когніція, комунікація, текст. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. 2011. № 972. С. 119–129.

Шонь О. Б. Мовностилістичні засоби реалізації гумору, іронії і сатири в американських коротких оповіданнях: дис… канд. філол. наук: 10.02.04. Тернопіль, 2003. 231 с.

Юрчишин В. М. Засоби реалізації структурних елементів сатири за методологією П. Сімпсона (на матеріалі Британського медіадискурсу) Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2021а. Том 32 (71) № 1. С. 233–239.

Юрчишин В. М. Лінгвопрагматичні засоби реалізації сатиричних методів у британському медійному дискурсі. Записки з романо-германської філології. 2021б. Випуск 1 (46). С. 135–149.

Юрчишин В.М. Лінгвопрагматичні характеристики сатири в британському медійному дискурсі : дис. … д-ра філософії : 035-філологія. Івано-Франківськ, 2021в. 255 с.

Юрчишин В. М. Роль контекстуальних ресурсів в інтерпретації сатиричних висловлень у Британському медійному дискурсі: лінгвопрагматичний підхід. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2020. № 46, том 2. С. 206–210.

Юрчишин В. М. Типологія сатиричних інтерпретацій у британському медійному дискурсі. Синопсис: текст, контекст, медіа. 2021. 27(2). С. 77–85.

Koestler A. The Act of Creation. New York : The Macmillan Company, 1964. 751 p.

Nilsen A., Nilsen D. Literature and humor. In V. Raskin (Ed.), The primer of humor research. New York, NY : Mouton de Gruyter, 2008. P. 243–280.

Nikonova V., Boiko Y., Savina Y. Incongruity-specific British and American humour from the perspective of translation studies. Studies About Languages. 2019. № 35. P. 89–103.

Simpson P. On the discourse of satire: Toward a stylistic model of satirical humor. Amsterdam, The Netherlands : John Benjamins Publishing Company, 2003. 256 p.

Skalicky S. Investigating satirical discourse processing and comprehension: The role of cognitive, demographic, and pragmatic features. Language and Cognition. Vol. 11. 2019. Issue 3. P. 499–525.

Yurchyshyn V. Linguopragmatic Features of Persuasive Power of Satire Based on Private Eye Magazine. European Scientific Journal. 2021. Issue 17(24), Р. 10–27.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-17

Як цитувати

ЮРЧИШИН, В. (2023). ІНКОНҐРУЕНТНІСТЬ ЯК СПОСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ ДІАЛЕКТИЧНОГО ЕЛЕМЕНТА САТИРИ У БРИТАНСЬКОМУ МЕДІА ДИСКУРСІ. Актуальні питання іноземної філології, (17), 88–93. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-17-13