МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ В ДИСКУРСІ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ДЕБАТІВ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ ТА США

Анотація

У статті висвітлено лінійні, інтеракційні та трансакційні моделі комунікації. Змодельовано етап опитування свідків у комітетах «Освіта» в дискурсі парламентських дебатів Великої Британії та США на основі трифазової моделі Клауса Брінкера і Свена Загера, яка складається зі вступної, ядерної та заключної фаз. Загальна мета комунікації, яка відбувається у трьох фазах, полягає у зміні свідомості ініціатора розмови зі стану нерозуміння на стан розуміння. Трифазова модель комунікації уможливлює також визначення змістового (тематичного) рівня обговорюваних проблем, які відображають національну специфіку дискурсу парламентських дебатів у Великій Британії та США. Проблеми, що є предметом обговорення у комітеті «Освіта» в Парламенті Великої Британії та Конгресі США, розглядаються крізь призму закону, причому у Парламенті Великої Британії коло питань є чіткішим, ніж у Конгресі США, і стосуються усіх складників процесу навчання – від підготовки кадрів до зацікавленості батьків у шкільному житті дітей. Спільними темами для обговорення в Парламенті Великої Британії та Конгресі США виявилися: 1) питання більшої довіри керівникам шкіл; 2) розвиток творчого потенціалу та професійних навичок учителів; 3) зацікавленість батьків у високо-кваліфікованій освіті дітей; 4) належна оплата роботи учителів; 5) питання надання освіти дітям з особливими потребами; 6) роль держави в системі «Освіта»; 7) бюрократія у школах. Проблематика парламентського дискурсу Великої Британії, яка відрізняється від проблематики обговорюваних тем у Конгресі США, сконцентрована на організації процесу навчання, а саме на питаннях: 1) перекваліфікації шкіл в академії; 2) відповідності дирекції школи вимогам статусу академій; 3) нерівноправності учителів шкіл та коледжів у працевлаштуванні; 4) співпраці між школами і академіями; 5) надання автономії школам. Своєю чергою, коло питань у проаналізованому комітеті «Освіта» у Конгресі США стосується більше особи учителя, що засвідчують виділені нами обговорювані питання: 1) стандартна та альтернативна підготовка учителів; 2) якість підготовчих програм учителів; 3) досконалість закону про HQT (висококваліфіковані учителі); 4) збільшення вимог та відповідальності до роботи учителів;5) відповідальність за підготовку висококваліфікованих учителів.