ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ ШИЗОФРЕНІЧНОГО ДИСКУРСУ (КОГНІТИВНИЙ АСПЕКТ)
Ключові слова:
Теорія свідомості, моніторинг (відстеження) джерел психічних процесів, шизофренічний дискурс, реконцептуалізаціяАнотація
У статті проаналізовано особливості художнього моделювання шизофренічного дискурсу (літературного персонажа) крізь призму теорії свідомості (Theory of Mind). Дослідження ґрунтується на концепціях Д. Хермана, Л. Зайнштайн, М. Флюдернік, І. Боктінга. Шизофренічний дискурс (далі – ШД) розглянуто як різновид дискурсів змінених станів свідомості, під час яких «системи сприйняття» і пізнання працюють за незвичною для людини схемою в екстремальних умовах (О. Селіванова). Перша частина розвідки містить кілька теоретичних зауважень щодо використання когнітивно- орієнтованих методів інтерпретації художнього твору. Формулюється висновок про те, що когнітивний підхід до художніх творів дає змогу реконцептуалізувати основні параметри класичного наративу: фокалізатор, оповідач (розповідач), просторові й часові координати, персонаж, удаваний автор. Розкрито зміст теорії свідомості (в іншій термінології «Теорія розуму», або «Теорія розуміння свідомості іншого», або «Модель психічного стану»). Головним аспектом цієї теорії є сприйняття іншого суб’єкта як інтенціонального агента; інакше кажучи, усвідомлення власного психічного стану як нетотожного психічному стану іншої людини. Матеріалом дослідження обрано другий розділ роману В.Фолкнера «Галас і шаленство» – монолог Квентіна Компсона. У другій частині дослідження формульовано таку гіпотезу: ШД вимагає постійної і безперервної взаємодії, з одного боку, «актуального можливого світу» (термін М.-Л. Райан) твору (з його незв’язними фразами, «мерехтінням» смислу, невизначеності щодо автентичності і достовірності реплік, які «спливають» у свідомості Квентіна, просторово-часовими зсувами), а, з іншого, – читача (з його когнітивною системою передачі інформації і когнітивним «механізмом» когнітивної адаптації). Ефективність цієї «гри» між читачем і ШД залежить від його чи її здібності щодо ідентифікації і моніторингу (відстеження) джерел (відправників) висловлювань і/або думок, які «спливають» або відтворюються першоособовим наратором. Останній намагається не лише розповісти те, що він бачив, чув або відчув, але й відтворити, показати те, що він відчуває, бачить, чує в цей відрізок часу. Конкретні приклади з роману демонструють, як «працює» методика пошуків джерел психічних процесів (“sourсe-monіtoring” – термін Л. Заншайн) Квентіна. Заключна частина статті окреслює перспективи використання «Теорії свідомості» в когнітивно-наратологічних дослідженнях художнього твору.
Посилання
Vaclavik, Paul; Bivin, Janet; Dzhekson, Don. 2002. Pragmatika chelovecheskih komunikacij: Izuchenie paternov, patologij i paradoksov vzaimodejstvija. Aprel-press, Izd-vo Eksmo press.
Zasjekin, Serhii. 2019. Psyholingvistychni universalii perekladu hudozhnogo tekstu: monografiia. Luck: VNU im. Lesi Ukrainky.
Korotkova, Liudmyla. 2001. “Semantyko-kognityvnyj ta funkcionalnyi aspekty tekstovyh anomalii u suchasnii anglomovnii hudozhniiprozi”. PhD diss., Kyiv.
Levin, Yurii. 1998. Izbrannye trudy. Pojetika. Semiotika. M.: Jazyki russkoj kultury.
Marina, Olena. 2015. Semiotyka paradoksalnosti u kognityvno-komunikatyvnomu vysvitlenni (na materiali suchasnogo anglomovnogo poetychnogo dyskursu): monografiia. Herson: Ajlant.
Prysjazhnjuk, Liudmyla. 2010. “Poetyka zminenyh staniv svidomosti: lingvopsyhologichnyi aspect”. Visnyk Zhytomyrskogo derzhavnogo universytetu. Seria: Filologichni nauky.
Rudnev, Vadym. 2000. Proch ot realnosti: Issledovania po filosofii teksta. M.: Agraf.
Rudnev, Vadym. 2000. Enciklopedicheskij slovar kultury 20 veka. M.: Agraf.
Selivanova, Olena. 2006. Suchasna lingvistyka: Terminologichna encyklopediia. Poltava: Dovkillia.
Troshyna, N. 1983. “Semioticheskii aspekt stilisticheskoi struktury poeticheskogo teksta (obzor) ”. Semiotika. Kommunikaciia. Stil. Sb.Obzorov. M.: INION ANSSSR.
Atkinson, Richard; Smith, Edward; Bem, Daryl. 1990. Introduction to Psychology. Orlando, Florida: Harcourt Brace Jovanovich College Publs.
Bockting, Ineke. 1990. The Impossible World the “Schizophrenic” Faulkner’s Quentin Compson. Style.
Faulkner, William. 1992. The Sound and the Fury. N.Y.: The Modern Library.
Fludernik, Monika. 2003. “Natural Narratology and Cognitive Parameters”. Narrative Theory and the Cognitive Sciences [ed. D. Herman]. Stanford, California: CSLI Publications.
Herman, David. 2003. “Introduction”. Narrative Theory and Cognitive Sciences. Stanford: California.
Phelan, James. 2001. “Why Narrators Can Be Focalizers – and Why It Matters”. New Perspectives on Narrative Perspectives. Albany: State Univ. of NY Press.
Ryan, M.-L. 1991. Possible Worlds, Artificial Intelligence, and Narrative Theory. Bloomington and Indianapolis: Indiana UP.
Tart Ch.T. Putting the Pieces Together: a Conceptual Framework for Understanding Discretе States of Consciousness. N.Y. The Free Press. A Division of Macmillan Publ. Co.; L.: Collier Macmillan Publishers.
Tsur, Reuven. 2008. Toward a Theory of Cognitive Poetics. Brighton. Portland: Sussex Academic Press.
Zunshine, Lisa. 2006. Why Do We Read Fiction: Theory оf Mind and the Novel. Columbus; The Ohio State University Press.
