ДО ПИТАННЯ ПРО РОЗМЕЖУВАННЯ ПОНЯТЬ «ТЕРМІНОЛОГІЯ» І «ТЕРМІНОСИСТЕМА»
Ключові слова:
термін, термінологія, терміносистема, концепт, структураАнотація
У статті наведено результати теоретичного дослідження щодо виділення суттєвих відмінних ознак у лінгвістичних термінах «термінологія» і «терміносистема». Звернуто увагу на неадекватність використання цих термінів контекстних синонімів або взагалі взаємозамінних термінів. У тексті наведено аргументи на користь твердження, що вказані вище терміни не можуть бути взаємозамінними, виходячи з їхньої природи. Окремо автор наголошує на недостатній вивченості терміна «терміносистема», а саме: його структури, особливостей формування і взаємодії термінологічних угруповань різного ступеня впорядкування та власне термінів між собою в рамках терміносистем. Новою є спроба висвітлення автором концептуальної природи понять «термінологія» і «терміносистема», а саме опису безпосереднього зв’язку таких явищ концептуального характеру як концептополе і фрейм та понять термінологічного апарату. Автор також окреслює фундаментальну різницю цих понять з огляду на природу їх формування і походження, оскільки в одному з випадків ключову роль відіграють природні процеси звуження/розширення і уточнення контекстуального значення мовних одиниць, а в іншому – відбувається механічний штучний відбір, ініційований одним або декількома дослідниками з певною метою. У статті також наголошується на структурно-організаційній різниці двох згаданих вище термінів. Положення дослідження, викладеного в цій статі, можуть стати в пригоді вченим, які займаються питаннями корпусної лінгвістики, вченим-термінознавцям і лексикографам у процесі укладання або уточнення термінологічного апарату своїх досліджень, а також під час вибору можливих методів роботи, адже описана в роботі різниця ключових аспектів понять «термінологія» і «терміносистема» зумовлює, в своєю чергою різні методології дослідження. Учені також зможуть послуговуватись положеннями, викладеними в цій статті, для дослідження взаємодії різноманітних терміносистем у межах однієї термінології, як співвідносяться терміни одних терміносистем з іншими в рамках однієї термінології, і як відбувається і за яких умов міждисциплінарний перехід термінів у різні термінології.
Посилання
Baranov, A. N. 2003. Vvedenie v prikladnuyu lingvistiku. Moscow: Editorial.
Berrozpe, Juan-Carlos Gil, and Pamela Faber. 2017. “The Role of Terminological Knowledge Bases in Specialized Translation: The Use of Umbrella Concepts”. Temas Actuales De Terminología Y Estudios Sobre El Léxico 172:1–25.
Dyakov, A. S., T. R. Kyiak, and Z. B. Kudelko. 2000. Osnovy terminotvorennya: semantychni ta sociolingvistychni aspekty. Kyiv: KM Academia.
Gambier, Y. 1987. “Problèmes terminologiques des «Pluiesacides»: Pour une socioterminologie“. Meta 32(3):314–320.
Leychik, V. M. 2009. Terminovedenie: predmet, metody, struktura. Moscow: Publishing House “Librocom”.
Leychik, V. M. 1981. “Optimalnaya dlina i optimalnaya struktura termina”. Voprosy yazykoznaniya 2: 63–73.
Pryhodko, A. M. 2008. Konzepty i konzeptosystemy v kognityvno-dyskursyvniy paradygmi lingvistyky. Zaporizhya: Premier.
Suleimanova, Almira Kamilovna. 2006. “Terminosistema neftyanogo dela i yeyo funkcionirovanie v professionalnom diskurse spezialista”. PhD diss., Ufa: Bashkiriya State University. Accessed March 9, 2019. http://www.dslib.net/russkij-jazyk/terminosistema-neftjanogo-dela-i-ee-funkcionirovanie-v-professionalnomdiskurse.html.
Superanskaya, A. V., Podolskaya, N. V., and Vasiliyeva, N. V. 2009. Obshhaya terminologiya: voprosy teorii. Moscow: Publishing House “Librocom”.
Vinokur, G. O. 1939. “O nekotoryh yavleniyah slovoobrazovaniya v russkoy tehnicheskoy terminologii”. Trudy Moskovskogo instituta istorii, filosofii i literatury. Moscow: Moskovskii institut istorii, filosofii i literatury.