ФУНКЦІОНУВАННЯ АРХАЇЗМІВ В АНГЛОМОВНИХ ТЕКСТАХ ФЕНТЕЗІ

Анотація

Стаття присвячена опису основних тенденцій у використанні архаїчної лексики в текстах жанру фентезі. Такі тексти характеризуються обов’язковою наявністю вторинних світів, у межах яких розгортається сюжет, і позаяк такі світи та їхні реалії часто не мають референтів у дійсності, важливим є дослідження їхнього лінгвістичного аспекту, адже саме правильний добір мовних засобів допомагає авторові створити вірогідний образ світу, що, своєю чергою, сприяє популярності творів серед читачів. Фентезі як мультижанрове явище вже декілька десятиліть привертає увагу дослідників як власне філологічних, і інших гуманітарних наук. У царині українського мовознавства тексти цього жанру здебільшого розглядаються з позицій когнітивної лінгвістики та лексикології, проте на сьогодні досі недостатньо розробленим є напрям стилістичних досліджень текстів цього жанру. Мета нашої наукової розвідки полягає у виявленні особливостей функціонування архаїчної лексики в популярних англомовних текстах фентезі від 1930-х по 2000-ні роки. Для досягнення мети нами було поставлено та розв’язано такі завдання: розгляд архаїчності як особливості хронотопу та лексичної системи фентезі та аналіз функціонування власне архаїзмів, історизмів та поетизмів у текстах фентезі. Матеріалом дослідження слугували тексти Р. І. Говарда, Дж. Р. Р. Толкіна, Дж. Роулінг, Т. Ґудкайнда, Л. Флевеллін та Дж. Р. Р. Мартіна, створені у період із 1932 до 2003 рр. та ознаменували різні етапи розвитку цього жанру. Аналіз текстів фентезі показав, що архаїзація мовлення є невід’ємним складником стилю творів цього жанру. Автори фентезі використовують весь спектр архаїчної лексики для створення гармонійних вторинних світів, у яких яскраво простежуються алюзії до реального або легендарного минулого дійсного світу. Власне архаїзми як слова або форми слів, які вийшли з ужитку, та поетизми як слова з піднесеним стилістичним забарвленням переважно функціонують у прямому мовленні персонажів, віршованих та сакральних фрагментах для надання художньому тексту певних конотацій, в той час як історизми, зокрема на позначення зброї, одягу та професій або верств населення, слугують маркерами хронотопу.