ГНОСТИЧНІ ІДЕЇ У РОМАНІ ДЕНА БРАУНА «КОД ДА ВІНЧІ»

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-7

Ключові слова:

гностизм, секуляризація, єресь, параноїдальний суб’єкт, симулякрованість.

Анотація

У статті розглядається догматика розуміння образу Христа й християнства з позицій інспірування гностичних ідей. Показується, що гностизм, як ранньохристиянська єресь, виступає синтетичним вченням, котре об’єднує філософію, релігію і міфологію. Встановлено, що імплементація ексцентричних міркувань щодо Нового Заповіту пов’язана з постаттю опозиційного до французької влади мецената, «паронаїдального суб’єкта», Лью Тібінг. Герой переконаний, що Біблія – це результат критичного переосмислення тексту язичницьким імператором Костянтином Великим. Бізнесмен намагається довести головне відкриття гностизму – взаємодія церкви та держави у ранніх християн реалізувалася через викривлення послання Ісуса Христа та зміну статусу Христа. Постулатами, котрі фіксують нападки на християнство та ексцентричні міркування героя стають: – Біблія – це не Слово Боже, а колективне людське творіння, що трансформувалося в ході історії розвитку. – Біблія – це текстова адаптація та ідейна трансформація тексту імператором; – Відправною точкою спотворень ідей християнства стала політична воля візантійського правителя та проведення I Нікейського собору, де церковними ієрархами були затверджені дата Великодня, роль єпископів, хрещення (частини Символу Віри) та зафіксовано божественність Ісуса Христа; – Канон Нового Заповіту сформований з обмеженого кола текстів-претендентів; – Католицький обряд наслідує поганські ритуали; – Ісус Христос не Бог, а людина, одружений чоловік, батько. Презентація духовних начал цивілізації – ідеології християнства, язичництва і секуляризму – представлена трьома постатями: куратор Лувра Жак Соньєр втілює язичницьку доктрину, професор Роберт Ленгдон –секулярні віяння, а єпископ Арінгороса та чернець-альбінос Сайлас – християнство. У християнській Європі, ідеї язичництва трансформувалися завдяки процесу секуляризуації і перетворилися у прихований меседж для конспірологічно посвячених організацій. Тібінг-Ленгдон вважають, що концептуальні ідеї язичництва продовжують існувати в суспільстві та інституйованих органах. Встановлено, що верифікація гностичних уявлень відбувається шляхом опису архітектурних пам’яток та візуальних творів мистецтва. Моделювання симулякрованої концепції взаємин Ісуса та Магдалини знаходить відображення у тілесно-плотському вимірі. Індиферентність до статевого життя у дискретному екфрастичному коментарі замінюється агресивним сексуальним потягом.

Посилання

Браун Д. Код да Вінчі Харків : Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», 2006. 809 с.

Гіденс Е. Соціологія Київ : Основи, 1999. 726 с.

Ікалюк Л., Катерняк О. Алюзія як засіб реалізації категорії інтертекстуальності в романі Дена Брауна «Код да Вінчі» URL: http://journals.uran.ua/index.php/2308-4855/article/view/195814/196137 (дата звернення: 25.10.2023)

Овсюк О. Загадки і таємниці роману Дена Брауна «Код да Вінчі» [Електронний ресурс]. URL: http://www. vsesvit-journal.com/old/content/view/433/41 (дата звернення: 25.10.2023)

Томоруг О. М. Євангельські мотиви у світовій літературі Релігія та Соціум. 2013. № 1(9). С. 150–157.

Томоруг О. М. Жанрова своєрідність трансформаційного діапазону євангельських структур / Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2012. Вип. 31. С. 348–351. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npkpnu_fil_2012_31_101 (дата звернення: 25.10.2023)

Черник О. О. Романи Дена Брауна: жанр та концептосфера Вісник КНЛУ. Серія Філологія. Том 19. № 1. 2016. С. 146–152 URL: http://philmessenger.knlu.edu.ua/article/view/84130/79586 (дата звернення: 25.10.2023)

Burstein D. Secrets of The Code N. Y.: CDS Books, 2004. 373 p.

David F. Lloyd Is the “Da Vinci Code based on fact, or are its author’s claims of accuracy the novel’s greatest

fiction? [Електронний ресурс]. URL: http://www.vision.org/visionmedia/Facing_Facts.aspx (дата звернення: 25.10.2023)

Ehrman V.D. Truth and Fiction in “The Da Vinci Code Oxford: Oxford University Press, 2006. 207 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-30

Як цитувати

НЕСТЕРУК, С., & ЗАЛЕВСЬКА, О. (2024). ГНОСТИЧНІ ІДЕЇ У РОМАНІ ДЕНА БРАУНА «КОД ДА ВІНЧІ». Актуальні питання іноземної філології, (19), 38–44. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2023-19-7