ФРАНЦУЗЬКИЙ ОНІРИЧНИЙ НАРАТИВ: ДОСВІД ЛІНГВОСЕМІОТИЧНОГО АНАЛІЗУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Ж. ДЕ НЕРВАЛЯ “AURÉLIA OU LE RÊVE ET LA VIE”)

Автор(и)

  • Руслана Савчук

DOI:

https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-27

Ключові слова:

оніричний наратив, онірична оповідна реальність, лінгвосеміотика, французьке художнє текстотворення, змінені стани свідомості

Анотація

У статті представлені та проаналізовані найбільш показові лінгвонаративні і лінгвокогнітивні механізми конструювання оніричної оповіді, віднайдені у французькому художньому текстотворенні XІX століття. З’ясування текстотвірного потенціалу “змінених станів свідомості” як знаково-мовних структур відображення наративних стратегій у французьких прозових творах дає змогу простежити динаміку наративного мислення письменників як представників певної історико-культурної епохи. Французькі прозові твори XIX століття є тими зразками художнього мислення письменників, які відображають суспільні настрої в кожну історичну добу, а тому аналіз їх мовотворчих потенцій є необхідним для реконструкції механізмів трансформації когнітивних структур у знакові мовні форми. З метою визначення прикметних тенденцій у формуванні та форматуванні оніричного наративу означеного вище проміжку часу з’ясовані головні закономірності породження та розгортання оповіді в аспекті образно-стилістичної фігуративності в плані семіозису наративних прийомів, технік або тактик французького художнього текстотворення. Із позицій лінгвонаратології, лінгвосеміотики, а також із залученням здобутків семантики можливих світів і стилістики художнього мовлення з’ясовано, що французьке художнє текстотворення XІX століття відзначається побудовою та форматуванням оніричної оповідної реальності, яка характеризується множинністю, метафоричністю, фантастичністю та емоційно-смисловою значущістю оповідного зображення. З погляду лінгвосеміотичного підходу стрижневою ознакою французького художнього наративу XIX ст. є “змінені стани свідомості” письменника, які виступають референтами відображення та конструювання оніричної оповідної реальності. У пропонованій статті з’ясовано, що французький оніричний наратив вибудувано в дискурсі сновидінь і сонних візій гомодієгетичного оповідача, що співвідноситься з мовною особистістю самого французького письменника. Установлено, що в розглядуваному романі “Aurélia ou le rêve et la vie” текстуальними засобами творення квазіреальності виступають оніричні лексеми та численні засоби образно-стилістичної фігуративності із семою ‘уявне / неможливе’.

Посилання

Bahtin, Mihail. 1986. Literaturno-kriticheskie stati. Moskva: Hudozhestvennaya literatura.

Brazgovskaia, Elena. 2008. Jazyki i kody. Vvedenie v semiotiku kultury. Perm.

Castex, Pierre-George. 1947. Anthologie du conte fantastique. Paris: Librairie José Corti.

DLPRé. 1997. Le Petit Robert électronique. Paris: Bureau van Dijk.

Djavari, Mohammad-Hossein, Afkhami, Mehdi Nia, Daftarchi, Nasrin. 2013. “Fantastique et techniques textelles dans Aurélia de Gérard de Nerval”. Revue des Études de la Langue Française 9: 27– 40.

Dzhonson, Robert. 1996. Snovideniya i fantazii. Moskva: REFL-book; Kiev: Vakler.

FJS. 1999. Filosofskiy entsyklopedicheskiy slovar. Moskva: INFRA-M.

JM. 1996. Entsyklopediya misticizma. SPb.: Iz-vo “Literatura”.

Kudriavceva, D. A. 2007. “Snovidenie kak sposob poznaniya inorealnosti (“Avrelija” Zh. de Nervalja)”. Znanie. Ponimanie. Umenie 3: 223–227.

Lotman, Yuriy. 2000. Semiosfera. SPb.: “Iskusstvo-SPb”.

Lotman, Yuriy. 1970. Struktura hudozhestvennogo teksta. Semioticheskie issledovanija po teorii iskusstva. Moskva: Iskusstvo.

Masi, Jacobo. 2004/2007. La mise en scène du double dans l’Aurélia de Nerval. http//:www.2.lingue.unibo.it

Mochernyuk, Nataliya. 2005. “Snovydinnya v poetytsi romantyzmu: chaso-prostorova specyfika”. PhD diss., Lviv.

NDA. 1994. Nouveau Dictionnaire des auteurs. De tous les temps et de tous les pays. T. III. Paris: V. Bompiani et Editions R. Laffont.

Novikova, Anna. 2010. “Lingvisticheskiy analiz realizatsii vozmozhnyh mirov v hudozhestvennom tekste”. PhD diss., Cheliabinsk.

Novikova, Anna. 2008. “Referentsialno-situativnyi analiz semantiki vozmozhnyh mirov”. Vestnik Cheljabinskogo gosudarstvennogo universiteta 26. http://cyberleninka.ru/article/n/referentsialno-situativnyy-analiz.

Selivanova, Olena. 2008. Suchasna lingvistyka: napryamy ta problemy. Poltava: Dovkillya-K.

Tkachenko, Olha. 2012. “Linhvokulturni vytoky ta rozvytok onirychnoi leksyky` (na materiali ukrayinskoyi, angliyskoyi ta latynskoyi mov)”. PhD diss., Kyiv.

Shlegel, Fridrih. 1983. Estetika. Filosofia. Kritika. T. 2. Moskva: Iskusstvo.

Nerval, Gérard. 2014. Aurélia ou le rêve et la vie. Paris : Éditions Clasiques. [Source électronique]. – Mode d’accès: http://www.atramenta.net/lire/aurelia/2335/2#oeuvre_page.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-22

Як цитувати

Савчук, Р. (2021). ФРАНЦУЗЬКИЙ ОНІРИЧНИЙ НАРАТИВ: ДОСВІД ЛІНГВОСЕМІОТИЧНОГО АНАЛІЗУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ Ж. ДЕ НЕРВАЛЯ “AURÉLIA OU LE RÊVE ET LA VIE”). Актуальні питання іноземної філології, (12), 186–192. https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-27