КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОЇ КАРТИНИ СВІТУ У ФРАНКОМОВНОМУ ПІСЕННОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-1Ключові слова:
концепт, текстовий концепт, художній простір, індивідуально-авторська картина світу, франкомовний пісенний дискурсАнотація
У статті досліджено індивідуально-авторську картину світу сучасного франкомовного пісенного дискурсу, здійснено його концептуальний аналіз крізь призму текстових концептів, які кодують художньо-авторську ідею твору. Використано методику концептуального аналізу художнього твору та методику дослідження текстових концептів, їх ієрархічної структури, а також методи словникових дефініцій, стилістичного, лексико-граматичного, контекстуально-ситуативного та інтерпретаційного аналізу. Визначено ключовий текстовий концепт художнього простору композиції «Respire»; простежено його розгортання у трьох темпоральних вимірах, представлених у концептуальному просторі франкомовного пісенного дискурсу, проаналізовано лексико-семантичні та стилістичні засоби вербалізації текстових концептів твору, установлено метафоричні й прагматичні властивості текстових концептів обраної композиції. Семантико-когнітивний аналіз ілюстративного матеріалу надав можливість виокремити ключовий текстовий концепт художнього простору ВТРАЧЕНИЙ РАЙ, який у концептуальній ієрархії текстових концептів визначено як мегаконцепт і який розгортається в тексті пісенного твору в трьох темпоральних вимірах: МИНУЛЕ, ТЕПЕРІШНЄ, МАЙБУТНЄ, – які виступають мезоконцептами твору. Часові простори МИНУЛЕ та МАЙБУТНЄ представлені експліцитно, вимір ТЕПЕРІШНЄ виражено імпліцитно за принципом дзеркального відображення минулого. У структурі мезоконцепту МИНУЛЕ виокремлено мегаконцепти ЖИТТЯ та РАЙ із такими відповідними ката концептами, як: ГАРМОНІЯ й ПРИРОДА. Концепт ТЕПЕРІШНЄ представлено в мегаконцепті ЗНИЩЕННЯ та катаконцептами НАСИЛЛЯ й ПОНЕВОЛЕННЯ. Концептуальними складниками мезоконецпту ТЕПЕРІШНЄ виступають емотивні концепти ПЕСИМІЗМ і НЕВПЕВНЕНІСТЬ, а мезоконцепт МАЙБУТНЄ реалізується в художньому просторі твору в мегаконцепті СМЕРТЬ та відповідних катаконцептах ФІЗИЧНІ ВАДИ й ГОЛОД. Семантико-когнітивний аспект дослідження також дав змогу простежити лінгвальне вираження ключових концептів авторської картини світу, установити концептуальні рівності début = paradis та rien = bien, а також виокремити ключову метафору твору ЖИТТЯ ЯК ГНІЙНА ЯМА.
Посилання
Andrіyevska, Viktoria. 2013. Anomalniy khudozhnіy svіt frantsuzkoyi dramaturhіyi absurdyzmu: semantyko-kohnіtyvnyi і lіnhvo-prahmatychnyi aspekty. Lutsk: Vyd. vіddіl SNU іm. Lesі Ukrayinky.
Arutyunova, N. D. 1988. “Obraz (opyt kontseptualnogo analiza)”. Referentsiya i problemy tekstoobrazovaniya. Moskva: Nauka 117–129.
Babenko, L. G., Kazarin, Y. V. 2003. Lingvisticheskiy analiz khudozhestvennogo teksta. Teoriya i praktika. Moskva: Flinta; Nauka.
Festinger, L. 2000. Teoriya kohnitivnoho dissonansa. SPb.: Rech.
Kaganovska, Olena. 2013. “Mozhlyvі svіty і naratyv krіz pryzmu tekstovykh kontseptіv”. Naukoviy vіsnyk Drohobytskogo derzhavnoho pedahohіchnoho unіversytetu іmenі Іvana Franka. Ser.: Fіlologіchnі nauky (movoznavstvo) 2: 52–57.
Kaganovska, Olena. 2002. Tekstovі kontsepty khudozhnoi prozy (na materіalі frantsuzkoi romanіstyky seredyny XX storіchchya). Kyiv: Vyd. KNLU.
MaKKormak, E. 2015. “Kognitivnaya teoriya metafory”. Teoriya metafory. Moskva, 44–67.
Ryabenka, I. 2015. “Verbalіzatsіya kontseptu CHAS v anhlomovnomu pіsennomu seredovyshchі”. Problemy vzayemodіyi mystetstva, pedahohіky ta teorіi і praktyky osvіty 42: 219–227. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2015_42_22.
Dictionnaire de français Larousse. https://www.larousse.fr.