АПЕЛЯТИВИ НА ПОЗНАЧЕННЯ БОНДАРІВ І СТЕЛЬМАХІВ У НІМЕЦЬКИХ ДІАЛЕКТАХ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2025-22-8Ключові слова:
апелятив, німецькі діалекти, твірна основа, словотвір, синонім, консонантизм, вокалізмАнотація
Статтю присвячено дослідженню сілезьких, нижньопрусських і східнопомеранських апелятивів на позначення ремісників бондарського і стельмаського ремесел XIV-XVII ст. Тут обґрунтовується актуальність дослідження зниклих частково чи повністю, унаслідок Другої світової війни, німецьких діалектів, аналізується фахова література, характеризується історія досліджень німецьких назв ремісників у колишніх східнонімецьких діалектах, визначається рівень їхньої вивченості, формулюються мета і завдання публікації, а також окреслюються перспективи подальших наукових розвідок. Крім цього висвітлюються словотвірні особливості апелятивів на позначення ремісників, що займалися бондарством і стельмахівством, форми їхньої фіксації у складі трьох німецьких діалектів: сілезького, нижньопрусського і східнопомеранського. До кожної форми наводяться дані щодо часу та місця їхньої фіксації. Згідно результатів дослідження встановлено загалом 18 апелятивів на позначення ремісників. Серед них: 11 апелятивів на позначення бондарів, 7 апелятивів на позначення стельмахів. Встановлені твірні основи апелятивів на позначення деревообробників: а) назви ремісничих виробів (17);б) загальна характеристика виробів (1). Крім того, однокореневих (9) та двокореневих (8) апелятивів майже порівну. Однокореневі апелятиви на позначення бондарів та стельмахів утворено за допомогою суфіксів: -er (6), -ner (2), -ler (1). Другими твірними основами у різнокореневих апелятивах на позначення ремісників, що займаються бондарними і стельмаськими ремеслами слугують -macher (4), -binder (2), -schneider (2). У межах виявлених апелятивів на позначення деревообробників можна виокремити 4 синонімічних рядів. Також у пам’ятках німецької мови можна простежити різні історичні зміни в системі вокалізму та консонантизму.
Посилання
Пиц Т. Б. Cілезькі назви текстильників XIV–XVIІ століть. Львівський філологічний часопис. 2021. № 9. С. 181–186. (Пиц, 2021а).
Пиц Т. Б. Назви ремісників металообробних ремесел у німецьких діалектах. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки. 2022. Вип. 3. С. 171-182. (Пиц, 2022а).
Пиц Т.Б. Апелятиви на позначення кравців і взуттьовиків у німецьких діалектах. Закарпатські філологічні студії. 2022. Вип. 23. Т. 2. С. 101-105. (Пиц, 2022b).
Пиц Т.Б. Назви ремісників шкірообробних і хутрообробних ремесел у німецьких діалектах. Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 20. Т. 2. С. 49-53. (Пиц, 2021b).
Bahlow H. Liegnitzer Namenbuch: Familiennamen, gedeutet aus den Quellen des Mittelalters. Lorch : Weber, 1975. 160 S. (Bahlow, 1975a)
Bahlow H. Mittelhochdeutsches Namenbuch nach schlesischen Quellen: Ein Denkmal des Deutschtums. Neustadt an der Aisch : Degener & Co, 1975. 182 S. (Bahlow, 1975b)
Bahlow H. Schlesisches Namenbuch. Kitzingen : Holzner, 1953. 147 S.
Bahlow H. Studien zur ältesten Geschichte der Liegnitzer Familiennamen. Mitteilungen des Geschichts- und Altertumsvereins für die Stadt und das Fürstentum Liegnitz. Liegnitz : Krumbhaar, 1926. Bd. 10. S. 102–162.
Digitales Familiennamenbuch Deutschlands (DFD). Ein Projekt im Portal namenforschung.net. URL : https://www.namenforschung.net/dfd/woerterbuch/liste/
Ebner J. Wörterbuch historischer Berufsbezeichnungen. Berlin-Boston : de Gruyter, 2015. 1027 S.
Fallersleben H. v. Beiträge zu einem schlesischen Wörterbuche. Nürnberg : Mäsch, 1857. 30 S.
Grimm J., Grimm W. Deutsches Wörterbuch. München : Deutscher Taschenbuch Verl., 1984 (Nachdr. 1854–1971). Bd. 1–33.
Hirsch Th. Danzigs Handels- und Gewerbsgeschichte unter der Herrschaft des Deutschen Ordens. Wiesbaden : Sändig (Nachdr. von 1858), 1969. 344 S.
Hoffmann A. Die typischen Straßennamen im Mittelalter unter besonderer Berücksichtigung der Ostseestädte. Diss. zur Erlangung des Doktorgrades. Königsberg, 1913. 103 S. + XII S.
Holmberg M. Å. Studien zu den niederdeutschen Handwerkerbezeichnungen des Mittelalters : Leder- und Holzhandwerker. Lund (u.a.), 1950. 279 S.
Jäger E. Die Synonymik der Berufsnamen für den Wagenbauer. Diss. zur Erlangung des Doktorgrades. Marburg, 1948. 154 S.
Jungandreas W. Zur Geschichte der schlesischen Mundart im Mittelalter. Breslau : Maruschke & Berendt, 1937. 586 S. + LXIV S.
Kluge Fr. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache / bearb. von Elmar Seebold / 24. durchges. und erw. Aufl. Berlin – New-York : de Gruyter, 2002. 1023 S.
Koolwijk R. v. d. Eine sprachliche Untersuchung zum Küferhandwerk. (Masch. Manuskript). o.O., o.J. 96 S. + X S.
Korn G. Schlesische Urkunden zur Geschichte des Gewerberechts insbesondere des Innungswesens aus der Zeit vor 1400. Breslau : Josef Max & Comp, 1867. 137 S.
Markgraf H. Die Straßen Breslaus nach ihrer Geschichte und ihren Namen. Breslau : Morgenstern, 1896. 244 S.
Reichert H. Die deutschen Familiennamen nach Breslauer Quellen des 13. und 14. Jahrhunderts. Breslau : M. & H. Marcus, 1908. 192 S. + IX S.
Ricker L. Zur landschaftlichen Synonymik der deutschen Handwerkernamen. Freiburg : Freiburger Werkstätten für Plakate, 1917. 139 S.
Rühle S. Geschichte des Handwerks der Bäcker zu Danzig. Danzig : Danziger Verl., 1932. 77 S.
Siebs T., Jungandreas W. Schlesisches Wörterbuch. Breslau : Korn, 1935-1938. Lief. 1–5.
Volckmann E. Alte Gewerbegassen: deutsche Berufs-, Handwerks-, und Wirtschaftsgeschichte älterer Zeit. Würzburg : Memminger Verlagsbuchhandlung, 1921. 354 S.
Witte U. Die Bezeichnungen für den Böttcher im niederdeutschen Sprachgebiet : eine Wort- und sachkundliche Untersuchung zum Böttcherhandwerk. Frankfurt a. M. : Lang, 1982. 485 S.
Ziesemer W. Preußisches Wörterbuch: Sprache und Volkstum Nordostdeutschlands. Königsberg : Gräfe u. Unzer 1935–1944. Bd. I–II.
