ШВАБСЬКИЙ ДІАЛЕКТ ТА АНГЛІЙСЬКА МОВА: СПРОБА КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

Стаття присвячена аналізу структурних та історичних паралелей між англійською мовою та швабським діалектом, що належить до алеманських діалектів німецької мови. Мета – виявити фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні та соціолінгвістичні фактори, що пояснюють ймовірну близькість швабського діалекту та англійської. Стаття використовує міждисциплінарний підхід, поєднуючи історико-лінгвістичний, компаративний, соціолінгвістичний та етномузикологічний аналіз. Досліджено фонетичні, лексичні, морфологічні та синтаксичні відповідності швабського діалекту та англійської мови, а також соціальні та культурні фактори, що впливали на збереження архаїчних рис (віддаленість від впливу офіційної писемної мови, усна традиція, музична культура). У роботі аналізується паралельна дифтонгізація довгих голосних у XII–XVI ст. у швабських говорах та Великий зсув голосних у XIV–XVI ст. в англійській. Вперше комплексно підтверджено структурну та історичну близькість швабського діалекту до англійської, підкріплену як лінгвістичними, так і соціокультурними даними. Виявлено паралельні процеси дифтонгізації , ерозії флексій та синтаксичної моделі, що свідчить про спільне прагерманське походження. Наголошено на можливих контактах англів (предків англійців) і свевів (предків швабів) у Ютландії на початку нашої ери й висунуто гіпотезу про міграцію групи англів на південь у союзі зі свебами. Запропоновано концепцію інгвеонсько-свевського супер-ареалу як пояснення збереження архаїчних рис у обох традиціях. Результати підтверджують більшу спорідненість швабського діалекту з англійською порівняно з іншими верхньонімецькими діалектами, пояснювану історичними контактами, консервацією ранніх германських рис, міждіалектними контактами та високою соціальною мобільністю населення. Дослідження відкриває нові перспективи для порівняльної германістики та міждисциплінарних досліджень із залученням археолого-генетичних даних.