МОВНІ ТА ПОЗАМОВНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЕМОЦІЇ РАДОСТІ В НІМЕЦЬКОМУ КІНО
DOI:
https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-16-24Ключові слова:
емоція, емоція радості, висловлювання, феліцитарні висловлювання, структура, синтаксисАнотація
У статті представлено результати дослідження вербальних та невербальних засобів реалізації емоційного стану радості у мовленні персонажів сучасного німецького кіно. Емоція радості в роботі розглядається як основна позитивна емоція людини, що репрезентує внутрішнє задоволення мовця від результатів його практичної діяльності чи творчої активності, суб’єктивної позитивної оцінки інших людей та їх дій. Суміжними з цим емоційним станом є щастя й задоволення, які розглядаються в роботі як різновиди радості. Вербальним засобом реалізації радості слугують феліцитарні висловлювання, тобто такі мовленнєві засоби, які в контексті певної комунікативної ситуації здатні відтворити позитивний емоційний стан мовця. Феліцитарні висловлювання як вербальний засіб вираження радості у німецькому художньому кіно реалізуються, здебільшого, за допомогою слів зі значенням радості, задоволення й щастя. В роботі встановлно, що для вербалізації цього емоційного стану використовуються, здебільшого, прості й еліптичні речення, складні предикативні структури рідко слугують знаряддям вираження цього емоційного стану. Встановлено, що інколи мовці вдаються до зміни структури речення, перетворюючи його на емоційно насичене висловлювання. Одним із інструментів реалізації емоції радості в мовленні персонажів сучасного німецького кіно слугують позамовні засоби. Невербальні засоби спілкування в роботі розглядаються як допоміжні й альтернативні знаряддя вираження цього емоційного стану. До аналізу залучено просодичні, проксемічні й кінесичні засоби передачі інформації. В результаті проведеного дослідження встановлено, що головну роль відіграють кінесичні та просодичні засоби вираження радості у фільмі. При цьому проксеміка є одним із факторів, які також впливають на характер міжособистісної взаємодії мовців створюючи сприятливі або менш сприятливі умови для реалізації емоції радості.
Посилання
Абрамова Т. В. Диалогическое единство «Просьба – реакция» (на примере коммуникации в сети Фидонет) // Язык, коммуникация и социальная среда : [сб. научн. трудов]. Воронеж : Воронежский гос. ун-т, 2004. № 3. 178 с.
Гак В. Г. Эмоции и оценки в структуре высказывания // Вестн. Моск. ун-та, сер. 9. Филология, 1997. № 3. С. 87–93.
Леонтьев А. Н. Мотивы, эмоции, личность // Психология личности. Тексты. М., 2002. С. 71–81.
Маслова В. А. Эмоциональные концепты счастье, радость // Когнитивная лингвистика. Минск, 2004. С. 230–235.
Приходько Г. І. Невербальні засоби вираження емоцій // Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство. № 4, 2015. С. 150–153.
Engel U. Syntax der deutschen Gegenwartssprache. Berlin : E. Schmidt, 2009. 309 S.
Grammatik der deutschen Sprache / Dudenredaktion. Berlin; New York : Walter de Gruyter, 2017. 2569 S.
Helbig G. Deutsche Grammatik : Handbuch für Ausländerunterricht. Leipzig : Verlag Enzyklopädie, VEB, 2007. 629 S.
Henne H. Einfűhrung in die Gesprächsanalyse. Berlin; New York : de Gruyter GmbH & Co., 2001. 336 S.
Koch P. Sprache der Nähe-Sprache der Distanz // Romanistisches Jahrbuch, 2005. № 36. S. 79–88.
Plutchik R. The nature of emotions. URL: https://www.jstor.org/stable/27857503?seq=1#page_scan_tab_contents (дата звернення: 20.02.2022).