НЕВЕРБАЛЬНИЙ СКЛАДНИК У ГРАФІЧНОМУ РОМАНІ АЛАНА МУРА «ВАРТОВІ»: СЕМІОТИКО-НАРАТИВНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Анотація

Стаття присвячена виявленні закономірностей невербальних складників у композиції фреймів графічного роману Алана Мура «Вартові». Сучасні тексти майже неможливо уявити без використання візуальних компонентів – ми все частіше творимо та використовуємо мультимодальні тексти, які використовують більше ніж один модус для передавання інформації (наприклад, це може бути звичайний текст та зображення, текст та звукове супроводження). Вивчення текстів стає комплексною задачею, де аналіз візуальних елементів відіграє таку ж важливу роль як і аналіз суто текстової інформації. Метою статті є дослідження композиції сторінок, встановленні можливої системи невербальних складників та виведенні композиційних закономірностей, які присутні у графічному романі Алан Мура «Вартові». Методами дослідження виступили наративний та семіотичний аналізи, які утворюють комплексну семіотико-наративну інтерпретацію. Новизна дослідження полягає у спробі вивести закономірності у композиції невербальних візуальних складників графічного роману та дослідити візуальні елементи з формальної точки зору. Виведення закономірностей використання тих чи інших візуальних форм допоможуть ефективно використовувати ці невербальні ресурси. Висновки: за інформаційною цінністю композицію сторінки можна розділити на центрові та поляризовані. Центрові діляться на Кругові та Центр-Поля. Поляризовані діляться на Відоме-Нове та Ідеальне-Реальне. Також важливими компонентами в композиції є значущість та обрамлення. Значущість буває посиленою та послабленою, а обрамлення вказує на роз’єднання або згуртованість елементів. Важливим інструментом творення нових смислів є спрямованість читання – воно може бути лінійним та нелінійним. Нелінійні тексти, на відміну від лінійних, нав’язують парадигматику – подається певна структура Центру і Полів або Відомого і Нового, – але саме читач залишає за собою право встановлювати їхню послідовність і зв’язки між собою.