ВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ РЕАЛІЗАЦІЇ МОВЛЕННЯ АМЕРИКАНСЬКИХ ХАРИЗМАТИЧНИХ ПОЛІТИКІВ РІЗНИХ ПСИХОТИПІВ

Анотація

У статті за результатами лінгвостилістичного аналізу текстів промов американських харизматичних політиків, які належать до екстра- та інтровертивного типів особистості, установлено інвентар вербальних засобів, притаманних їхньому публічному мовленню. Розглянуто сутність феномена харизми з огляду на його багатоаспектний міждисциплінарний характер та узагальнено якості, які вирізняють харизматичного політичного лідера. З’ясовано, що не існує одного типу харизмата, а ступінь вияву харизматичності окремої політичної особистості зумовлюється низкою психофізіологічних, соціокультурних і функціонально-прагматичних чинників. За результатами узагальнення теоретичних та експериментальних фактів щодо взаємозв’язку між психологічними характеристиками людини та її мовленням визнано за доцільне розглядати дві моделі комунікативної поведінки харизматичних політичних діячів, притаманних, відповідно, інтровертам і екстравертам. Шляхом лінгвостилістичного аналізу публічних промов американських політиків, які, згідно з даними експертів, належать до екстравертивних та інтровертивних типів особистості, з’ясовано, що мовлення екстраверта є більш експресивним, вирізняється лінгвостилістичними ознаками неофіційності та кваліфікується як менш структуроване і менш логічно побудоване у порівнянні з мовленням екстраверта. Інтроверти характеризуються, відповідно, більш логічним структуруванням висловлень та чітким дотриманням мовностилістичних норм комунікації. До диференційних ознак мовлення екстравертивних харизматичних політиків відносимо порушення синтаксичних і лексичних норм, використання стилістично зниженої лексики і просторіч, у той час, як мовлення інтровертивних харизматичних політиків марковане розгорнутими й варіативними синтаксичними конструкціями та багатим лексичним складом. Установлено також, що на специфіку актуалізації усного мовлення харизматичних політичних особистостей впливає форма політичного дискурсу, яка може нівелювати мовностилістичний вияв екстравертивності та інтровертивності політичної особистості.