FORMATION OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF SIX-YEAR-OLD CHILDREN: CRITERIA, INDICATORS, AND LEVELS
DOI:
https://doi.org/10.32782/apv/2025.5.4Keywords:
communicative competence, six-year-old children, speech development, criteria, indicators, levels, preschool education, project-based learningAbstract
The article substantiates the theoretical and methodological foundations for developing communicative competence in six-year-old children in the context of modern sociocultural and educational challenges. The relevance of the research is determined by the need to enhance children’s speech and communication development in conditions of war and social crisis, when the ability to engage in dialogue and constructive interaction becomes crucial. The study analyzes psychological, pedagogical, and linguodidactic approaches to the phenomenon of communicative competence, defining its structure, criteria, indicators, and levels. Four interrelated components are identified: linguistic, social-communicative, cognitiveactivity, and emotional-value. For each component, corresponding criteria and indicators are proposed, reflecting the child’s ability to use lexical and grammatical means, maintain dialogue, argue, interact socially, and respond emotionally. A five-level scale of communicative competence formation (initial, below average, average, above average, high) is presented to enable more differentiated assessment and monitoring of children’s development. The importance of considering child-directed communication, dialogic classroom talk, and the influence of digital environments on children’s speech and communication skills is emphasized. The proposed criteria and levels provide educators with a practical tool for diagnosing and fostering communicative competence in preschoolers in line with the requirements of the State Standard of Preschool Education of Ukraine.
References
Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція та поради для організації освітнього процесу. (2021). Практика управління дошкільним закладом. URL: https://ezavdnz.mcfr.ua/book?bid=37876
Богуш, А. М. (2000). Дошкільна лінгводидактика: Теорія і практика. Запоріжжя: Просвіта.
Гавриш, Н. В. (2002). Розвиток мовленнєтворчої діяльності в дошкільному дитинстві: автореф. дис. на здобуття ступеня доктора педагогічних наук. Київ. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/7896
Котик, Т. М. (2005). Теорія і практика становлення та розвитку української дошкільної лінгводидактики: автореф. дис. д-ра пед. наук. Одеса: Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського.
Луценко, І. О. (2013). Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх вихователів до організації комунікативно-мовленнєвої діяльності дітей старшого дошкільного віку: автореф. дис. д-ра пед. наук. Київ: Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова.
Овчарук, О. В. (2003). Компетентність як ключ до оновлення змісту освіти. Київ: К.І.С.
Пасічніченко, А. В. (2020). Соціально-комунікативна компетентність вихователя закладу дошкільної освіти як умова успішної педагогічної діяльності. Актуальні проблеми формування творчої особистості педагога в контексті наступності дошкільної та початкової освіти: збірник матеріалів ІІ Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. Вінниця: ТОВ «Меркьюрі-Поділля», 13–15.
Піроженко, Т. О. (2004). Психологія комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини: автореф. дис. д-ра психол. наук. Київ: Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/aref/20081124039491
Пономаренко, Т., & Науменко, М. (2023). Формування комунікативної компетентності в дітей шостого року життя у проєктній діяльності. Педагогічна освіта: Теорія і практика. Психологія. Педагогіка, 39(1), 59–66. https://doi.org/10.28925/2311-2409.2023.399
De León, L., & García-Sánchez, I. M. (2021). Language socialization at the intersection of the local and the global: The contested trajectories of input and communicative competence. Annual Review of Linguistics, 7, 421–448. DOI: 10.1146/annurev-linguistics-011619-030538
Goleman, D. (1995). Emotional Intelligence. New York: Bantam Books
Mustonen, R., Torppa, R., & Stolt, S. (2022). Screen time of preschool-aged children and their mothers, and children’s language development. Children, 9(10), 1577. DOI: 10.3390/children9101577
Schick, J., Fryns, C., Wegdell, F., Laporte, M., Zuberbühler, K., van Schaik, C. P., Townsend, S. W., & Stoll, S. (2022). The function and evolution of child-directed communication. PLoS Biology, 20(5), e3001630. DOI: 10.1371/journal.pbio.3001630
Van der Veen, C., de Mey, L., van Kruistum, C., & van Oers, B. (2017). The effect of productive classroom talk and metacommunication on young children's oral communicative competence and subject matter knowledge: An intervention study in early childhood education. Learning and Instruction, 48, 14–22. DOI: 10.1016/j.learninstruc.2016.06.001
Van der Wilt, F., Bouwer, R., & Van der Veen, C. (2022). Dialogic classroom talk in early childhood education: The effect on language skills and social competence. Learning and Instruction, 77, 101522. DOI: 10.1016/j.learninstruc.2021.101522
Yakubova, G. (2021). The effect of deprivation on pre-preschool communication skills and psychological development. Psychology and Education, 58(1), 2031-2040. ISSN 0033-3077. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/efc0/280ac618e3a3b3a101f7a6cc0b06bce5a70b.pdf
