ВПЛИВ АВСТРІЙСЬКОГО ТА НІМЕЦЬКОГО МИСТЕЦТВА НА ІКОНОПИС ТЕОФІЛА КОПИСТИНСЬКОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-21

Ключові слова:

Теофіл Копистинський, австрійське мистецтво, німецьке мистецтво, ікони, здобутки європейських митців, вплив.

Анотація

Стаття присвячена іконопису Теофіла Копистинського, відомого українського митця другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Упродовж майже 40 років Т. Копистинський працював у понад 100 храмах і виконав приблизно 2 000 ікон. З об’єктивних причин ікони, які зберігаються в музеях та храмах, розташованих на теренах України та поза її межами, вимагають багатоаспектного аналізу. Це додатково підкреслює актуальність теми дослідження. Мета роботи – визначення джерельної бази іконопису митця. Для досягнення мети використано методологія, яка включає такі методи пізнання як історико-системний, історико-типологічний і культурно- стилістичний. У статті підкреслено, що Т. Копистинський враховував вимоги часу. Митець орієнтувався на традиції місцевої іконописної школи. Він був добре обізнаний із творами ХІІІ–XVIII ст. і характерними рисами іконопису західноукраїнських земель упродовж століть. Науковою новизною статті є розкриття впливу західноєвропейського мистецтва на появу деяких ікон, які намалював Т. Копистинський. Це пояснюється навчанням митця у Кракові та Відні, де він вивчав досягнення видатних митців минулого, у тому числі Пітера Пауля Рубенса. Поза увагою живописця не залишилися здобутки віденської, дюссельдорфської, мюнхенської і нюрнберзької мистецьких шкіл. Їхній вплив на творчість Т. Копистинського помітний при вивченні ікон апостольського ряду іконостасу, а також намісних ікон та ікон для великих і бокових вівтарів. В поодиноких випадках він простежуються у творах, які митець намалював для костелів. Висновки. Вирісши на ґрунті давньої української мистецької культури, Т. Копистинський повсякчас шукав нових засобів мистецького виразу, розширював горизонти. В іконах, які він намалював для багатьох храмів західноукраїнських земель, тісно поєднуються традиційне з новим. Опираючись на австрійське та німецьке мистецтво, митець кращими чином демонстрував нові можливості зображення святих, або біблійних сюжетів.

Посилання

Бѣлоусъ Ө. И. Церкви русскія въ Галиціи и на Буковинѣ въ сравненіи съ храмами и зданіями у инныхъ, преимущественно у древнихъ народовъ. Коломыя: Черенками и иждивеніемъ Мих. Бѣлоуса, 1877. 184 с.

Герій О. Культурний трансфер: стиль Корнеліса Флоріса в інтерпретації Йоганна Пфістера. Народознавчі Зошити, 2016. Зош. 5. С. 1189–1197.

Герій О. Роль західноєвропейських орнаментальних гравюр у збагаченні репертуару мотивів української іконостасної різьби XVII ст. Буття в мистецтві: збірник наукових праць і матеріалів на пошану Степана Костюка з нагоди 80-річчя. Львів, 2007. С. 168–176.

Голубець М. Сто літ галицького малярства. Галицьке малярство. Львів, 1926. С. 1–47.

Делюга В. Графічні взірці в укранському іконописі XVII–XVIIІ століть. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Львів, 1998. Т. CCXXXVI. С. 117–126.

Ісаєвич Я. Вступ до теми: Німецькі поселення в середньовічній Західній Україні. Німецькі колонії в Галичині: історія – архітектура – культура. Львів: Манускрипт, 1996. С. 32.

Корнилій Р-й [Романовський К.]. Изъ села. Слово, 1877. Чис. 41. С. 1–2.

Купчинська Л. Творчість Теофіла Копистинського у контексті розвитку образотворчого мистецтва західноукраїнських земель другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Львів; Філадельфія: Друкарські куншти, 2009. 314 с.

М. М. К. Изъ ателье русского художника. Галичанинъ, 1897. Чис. 289. С. 3.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. Київ: Наукова думка, 1991. 400 с.

П[ан] Теофіль Копистиньскій. Дѣло, 1894. Чис. 48. С. 2.

Пелех М. Іконографічні пошуки українського малярства XVII століття: До джерел інспірації. Sztuka sakralna pogranicza, 2016. T. II. S. 207–217.

Русинъ Еремій [Кобринський Й.]. Чого маемъ желати? Отъ Коломыи. Слово, 1861. Чис. 32. С. 190; Чис. 33. С. 194; Чис. 46. С. 264; Чис. 47. С. 268; Чис. 48. С. 1–2.

Свєнціцька В. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст. Київ: Наукова думка, 1966. 156 с.

Степовик Д. В. Українська графіка XVI–XVIII століть: Еволюція образної системи. Київ: Наукова думка, 1982. 332 с.

Ткаченко М. Теофіл Копистинський. Київ: Мистецтво, 1972. 88 с.

Устіяновичь К. Н. Де що о нашôй живописи церковнôй. Дѣло, 1888. Чис. 7. С. 1–2; Чис. 9. С. 1; Чис. 10. С. 1.

Устіяновичь К. Дещо о мальованю церквей. Дѣло, 1891. Чис. 47. С. 1; Чис. 48. С. 1.

Шараневичъ И. Каталогъ археологическо-библіографичекои выставки Ставропигійского института въ Львовѣ открытой дня 10 Октобрія 1888, а имѣющой быти закрытою дня 12 Януарія 1889 по н. ст. Львовъ, 1888. 93 с.

Antonowytsch D. Deutsche Einflüsse auf die Ukrainische Kunst. Leipzig, 1942. 180 S.

Pеlеkh М. Old Testament symbolics in the Virgin’s and Chtist’s iconography in the XVIIth century iconostasises of Galicia. Spheres of Culture, 2014. Vol. 7. Р. 533–539.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-05

Як цитувати

КУПЧИНСЬКА, Л. (2023). ВПЛИВ АВСТРІЙСЬКОГО ТА НІМЕЦЬКОГО МИСТЕЦТВА НА ІКОНОПИС ТЕОФІЛА КОПИСТИНСЬКОГО. Fine Art and Culture Studies, (3), 152–161. https://doi.org/10.32782/facs-2023-3-21

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, РЕСТАВРАЦІЯ