КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІТЕКТОНІКИ ВЛАСНОГО ОБРАЗУ: ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ОСОБИСТОГО СТИЛЮ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-4-18

Ключові слова:

особистий стиль, самоставлення, візуальна узгодженість, Я-концепція, компоненти стилю, архітектоніка

Анотація

Мета роботи – дослідження особливостей формування архітектоніки власного образу на основі вибудовування взаємозв’язків між компонентами особистого стилю. Методологія дослідження базується на використанні комплексного підходу, що зумовлено специфікою обраної теми та необхідністю розгляду всіх її аспектів. Важливу роль відіграло залучення методів психології для дослідження Я-концепції як сукупності установок проєктування зовнішнього вигляду людини. Культурологічні методи дали змогу визначити особливості поняття «власний образ», його місце в сучасній культурі та житті людини. Адаптація методики дизайн-проєктування у сфері модної індустрії до сучасних потреб та викликів зумовила залучення базових принципів іміджелогії. Загалом дослідження ґрунтується на вивченні теоретичних джерел та практичного доробку вітчизняних і зарубіжних дослідників з обраної теми. Наукова новизна полягає у використанні «Я-концепції» для створення архітектоніки образу. Такий підхід базується на визначенні не тільки особливих зовнішніх рис людини (тип обличчя, будова тіла), а й проявів характеру (особистих якостей, харизми тощо). Під архітектонікою образу розуміється його побудова – структура, на яку накладаються інші, додаткові елементи. Завдяки цьому ми отримуємо цілісний образ та можемо говорити про власний стиль. Висновки. Автор підкреслює, що загальною проблемою сучасного суспільства є формування низки шаблонів-стереотипів, які стосуються іміджу як складного образу людини. Щоб створений імідж не був суто показовим, штучним, він повинен базуватися на власному стилі, який, у свою чергу, випливає з образу. Образ у дизайн-проєктуванні дає змогу говорити про характерні риси, що містять певний посил, завдяки якому образ зчитується. Архітектоніка допомагає реалізувати концепцію образу в матеріалі, вона є основою побудови всього образу, який стає базою для створення власного стилю. Образ формується за Я-концепцією людини і враховує основні характеристики: зовнішність, темперамент, харизму, колірний тип. Стиль визначається сукупністю пов’язаних між собою компонентів, які підкреслюють особистість людини, її індивідуальність. Супідрядність частин у контексті цілісного образу є основною умовою гармонії. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на створення алгоритму визначення Я-концепції з урахуванням сучасних тенденцій розвитку моди.

Посилання

Винничук М.С., Колосніченко М.В. Образно-стильові особливості прикрас і доповнень в «системі костюм». Дизайн одягу в полікультурному просторі : монографія / М. В. Колосніченко, К. Л. Пашкевич, Т. Ф. Кротова та ін. Київ : КНУТД, 2020. С. 132–148. URL: https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/16296

Волинець Н. Я-концепція як чинник особистісного самовизначення в ранній юності. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Психологія. 2022. № 1 (54). С. 27–34. DOI: 10.32689/maup.psych.2022.1.4

Гринник І. Мода як засіб самопрезентації особистості. Проблеми гуманітарних наук. Психологія. 2020. № 47. С. 42-47. DOI: 10.24919/2312-8437.47.229344

Дихнич Л.П., Тітенок А.В. Мода в системі самоідентифікації особистості. Innovative trends in science, practice and education: Proceedings of the VII International Scientific and Practical Conference, Munich, February 22 – 25, 2022, Munich, Germany, 2022. С. 88-91. DOI: 10.46299/ISG.2022.I.VII

Кузнєцова В. Арт-об’єкт як специфічна художня форма в сучасній українській моді. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. 2022. № 47. С. 163–170. DOI: 10.31866/2410-1176.47.2022.269631.

Лагода О.М. Репрезентативний потенціал дизайнерських практик у симбіозі мистецтва і моди. Art and Design. 2018. № 3. С. 107–119. DOI: 10.30857/2617-0272.2018.3.10.

Михайлова Р.Д., Федорова Є.В. Про зміст і співвідношення понять «образ» та «імідж». Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. 2016. № 35. С. 206–217. DOI: 10.31866/2410-1176.35. 2016.158260

Осадча А. Удосконалення дизайн-проєктування одягу. Народознавчі зошити. 2018. № 3 (141). С. 731–737.

Патлашенко О. Образно-асоціативне рішення композиції сучасного костюму. Актуальні проблеми сучасного дизайну : зб. матеріалів Міжнародної наук.-практ. конференції, м. Київ, 20 квітня 2018 р. Київ: КНУТД, 2018. Т. 1. С. 238–241.

Ясієвич В. Про стиль і моду. Київ : Мистецтво, 1968. 136 с.

Barthes R. Éléments de sémiologie. Communications. 1964. 4. Р. 91–135.

Borysov R. Max Weber and Modernity: modernization, rationalization, legitimation. Ukrainian Sociological Journal. 2020. № 24. Р. 14–22. DOI: 10.26565/2077-5105-2020-24-02

Hajinsky. URL: https://hajinsky.com/

James W. Principles of Psychology. New York : Henry Holt and Company, 1890. 701 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-20

Як цитувати

ЗАБОРА, В. (2023). КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АРХІТЕКТОНІКИ ВЛАСНОГО ОБРАЗУ: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК КОМПОНЕНТІВ ОСОБИСТОГО СТИЛЮ. Fine Art and Culture Studies, (4), 135–140. https://doi.org/10.32782/facs-2023-4-18

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, РЕСТАВРАЦІЯ