ЕТНІЧНІ ІНСПІРАЦІЇ У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОМУ ЖИВОПИСІ УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДИСТА ОЛЕКСАНДРА ГРЕНА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2023-5-7

Ключові слова:

творчість, постмодернізм, авангард, живопис, історія культури, національні традиції, етнічне мистецтво

Анотація

Стаття містить розгляд творчості видатного подільського митця ХХ століття – Олександра Грена (1898– 1983), у спадщині якого акумульовані інспірації етніки, культури та історії українського Поділля інкорпоровані з європейськими авангардними течіями. Аналіз публікацій, присвячених його творчості довів, що до недавнього часу художник залишався поза увагою дослідників мистецтва, яскрава і таємнича творчість Грена була невідома широкому колу шанувальників живопису. Тому мета статті – розкрити стильові та художньо-композиційні особливості глибокої, етнічної по суті, постмодерністської спадщини видатного художника ХХ ст. Результати дослідження. Автори звернулися до недоторканих дотепер архівних матеріалів, провели інтерв’ю з сучасниками митця, здійснили фотофіксацію та консультували реставрацію оригінальних полотен Грена. Був здійснений стилістичний та художньо-композиційний аналіз постмодерністської стилістики Грена, відзначена характерна поліфонічність зображення, комбінування в поєднанні деталей, елементи театральності та кулісності розташування об’єктів та персонажів на полотні. Наукова новизна. Вперше впроваджуються у науковий обіг деякі архівні джерела, а також констатовано, що художник найактивніше поєднував у творчій практиці авангардні ремінісценції кубізму, футуризму та конструктивізму. У його роботах можна знайти інспірації супрематизму на тлі загального інтересу художників до етнічного народного мистецтва Поділля. Висновки. У підсумку вдалося довести, що Олександр Грен винайшов неповторну образну мову в живописі. Митець створив власну художню манеру на основі європейських та українських авангардних концепцій з притаманними лише йому прийомами творчості, які спиралися на народні художні традиції. Гармонійна єдність усіх згаданих компонентів творчого процесу утворює особливий метафоричний код митця, вартий більшого визнання в українському та світовому мистецтві.

Посилання

Беднар В. А. Художньо-педагогічна діяльність Івана Мозалевського як творчий імпульс формування Олександра Грена. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : зб. за підсумками звітної наук. конф. викладачів, докторантів і аспірантів. Кам’янець-Подільський національний університет ім. І. Огієнка. Т. 4. 2010. С. 129–130.

Данилюк А. Можна прожити двічі. Україна. №7. 1990. С. 12–13.

Ерн-Гаґенмейстер О.В. Особисте інтерв’ю. Львів, 25.10. 2011.

Стародубцева Л. Архітектура постмодернізму: Історія. Теорія. Практика. Посіб. Для студентів архіт. спец. вищ. нав. закл. Спалах. 1998. 208 с.

Трухманова С. Л. Інтелігенція міст Поділля – об’єкт репресивної політики більшовицької адміністрації в Україні, 1920-ті – поч. 1930-х років. Історія України. Маловідомі імена, події, факти (збірник наукових статтей): Збірник праць. 2007. 325 с.

Урсу Н. О. Митці Кам’янця-Подільського архітектори, мистецтвознавці, художники. ФОП Сисін Я.І. 2016. С. 79–80.

Шуляр В., Сердюк В. Олександр Геніс: Архітектура – мистецтво рами. Ексклюзивне інтерв’ю з нью-йоркським публіцистом. Архітектурний вісник, 1998. № 1(6). С. 7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-05

Як цитувати

УРСУ, Н., ГУЦУЛ, І., & ПІДГУРНИЙ, І. (2023). ЕТНІЧНІ ІНСПІРАЦІЇ У ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОМУ ЖИВОПИСІ УКРАЇНСЬКОГО АВАНГАРДИСТА ОЛЕКСАНДРА ГРЕНА. Fine Art and Culture Studies, (5), 41–50. https://doi.org/10.32782/facs-2023-5-7

Номер

Розділ

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО, ДЕКОРАТИВНЕ МИСТЕЦТВО, РЕСТАВРАЦІЯ