ЛИТУАНІСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ АЛЕКСАНДРА БРЮКНЕРА (КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ)

Анотація

Метою публікації є культурологічний аналіз литуаністичних студій видатного польсько-німецького історика культури Александра Брюкнера (1856–1939). Методологія роботи ґрунтується на аналітико-синтетичному опрацюванні рецензій, статей та монографічних праць А. Брюкнера, присвячених проблемам історії та культури балтійських народів та процесам їх національно-культурного відродження. Наукова новизна публікації полягає у постановці проблеми, що до цього часу не була предметом спеціального комплексного дослідження як у вітчизняній, так і в зарубіжній культурологічній науці. Висновки. У ході дослідження було з’ясовано, що литуаністична проблематика була центральним напрямком наукових пошуків Александра Брюкнера з самого початку його наукової кар’єри. Поступово вчений переорієнтувався з виключно мовознавчих аспектів на студіювання культурної історії Литви, розуміючи концепт «Литва» як етнокультурну спільність усіх балтійських народів, включаючи зниклих пруссів. Особливий інтерес становлять наукові опрацювання проблем литовської міфології, в яких Брюкнер намагався очистити сучасну йому науку від нашарувань історичних міфів щодо пантеону богів балтійських народів та хибних уявлень, що сформувалися протягом XVI–XVIII століть. Встановлено, що на погляди вченого великий вплив мали процеси національно-культурного пробудження зламу ХІХ–ХХ століть. Брюкнер був глибоко занепокоєний мегаломанією литовців та їх прагненням розірвати історичні зв’язки між польською та литовською культурами. У дослідженні наголошується, що Александер Брюкнер сприймав культуру середньовічних литовців крізь призму дихотомії «варварство-цивілізація», підкреслюючи особливу цивілізаційну місію, яку в історії балтійських народів зіграли поляки та німці. Водночас, вчений вважав, що якби не германські впливи, то балти швидко б опинилися в орбіті культурної експансії Русі та були асимільовані.