ПРОСВІТНИЦЬКА ФУНКЦІЯ ВІЙСЬКОВИХ ОРКЕСТРІВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ КУЛЬТУРНОМУ ПОСТУПІ XIX СТОЛІТТЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-2-18Ключові слова:
військова музика, військові оркестри, культурна експансія.Анотація
Мета статті – визначити характерні риси соціокультурної модифікації, конструкту, що виник наслідком дифузії давніх традицій з еволюційними трансформаціями військової музики Методологія дослідження. Культурологічна спрямованість змісту вимагала поєднання наративного з кволітативним, також оптимізуючи міждисциплінарний метод. Наукова новизна. Оскільки і по сьогоднішній день не існує в Україні цілісного культурологічного дослідження не тільки західноєвропейського військового музикування, але й вітчизняного, представлений нарис є новим у такому жанрі і сподіваємося, що він до певної міри заповнить одну з численних лакун у цій галузі. Практична значимість цієї статті полягає в тому, що її положення та висновки можуть бути корисними і залучені при розробці навчальних програм, посібників, лекційних курсів, семінарів з проблем музичної культурології, історії культури, музикознавства, а також у спецкурсах, присвячених музичному мистецтву України та Європи та у спецкурсах військової логістики, в системі середньої, спеціальної та вищої освіти, в музейно-пошуковій роботі. Висновки. На цей час становлення військової музики як самостійної суспільно-музичної формації стало наслідком реорганізації, інструментальних інновацій, естетичних напрацювань та музичної професіоналізації європейських армійських структур. У означений період діяльність європейських військових оркестрів сформувала позитивну архітектуру культуртрегерських стосунків, яка об’єктивно стала політичним інструментом розповсюдження європейської соціогуманітарної культури. Культурні амбасадори в уніформі військових музикантів сприяли поширенню надбань європейської музики, стимулювали загальні, глобалістично-локальні процеси культурного обміну. У контексті сьогодення особливо активізується парадиґматика функційності військово- музичного мистецтва як культурного універсуму, у який відновленням історичної справедливості органічною складовою інтеґрується українська військово-музична культура.
Посилання
Applegate, Celia. Men with Trombones. In The Necessity of Music: Variations on a GermanTheme, by Celia Applegate, Toronto: University of Toronto Press, 2017. pp. 211–237.
Araci, Emre. Giuseppe Donizetti at the Ottoman Court: A Levantine Life. The Musical Times 143, 2002. pp. 49–56.
Brixel, Eugen, Gunther Martin, and Gottfried Pils. Das ist Österreichs Militärmusik: Von der “Türkischen Musik” zu den Philharmonikern in Uniform. Graz: Kaleidoskop, 1982. 384 s.
Clive, Peter. Beethoven and his world. A biographical Dictionary. Oxford, New York 2001. 540 p.
Ehrlich, Cyril. The Music Profession in Britain since the Eighteenth Century: A Social History. Oxford: Clarendon Press, 1989. 280 p.
Feil, Arnold. Metzler Musik Chronik: Vom frühen Mittelalter bis zur Gegenwart. Verlag, Stuttgart 2005. 907 p.
Heidler, Manfred. Militärreformen im Spiegel der Militärmusik. In Reform—Reorganisation—Transformation. Zum Wandel in deutschen Streitkräften von den preußischen. Heeresformen bis zur Transformation der Bundeswehr, edited by Karl-Heinz Lutz, Munich: Oldenbourg, 2010. s. 523–544.
Hofer, Achim. Die Königlich Preußische Armeemarschsammlung 1817–1839. Entstehung, Umfeld, Beschreibung. Wien: Kliment, 2007. 128 s.
Lambert, Barbara. Technical Developments of Musical Instruments: Brass. The Orchestra: Origins and Transformations, edited by Joan Peyser,. New York: Charles Scribner’s Sons, 1986. pp. 153–168.
Rüger, Jan. The Great Naval Game: Britain and Germany in the Age of Empire. Cambridge University Press, 2007. 338 p.
Schubert, Anselm. Dimitrij Bortnjanskijs Vertonung der Preußischen Kirchenagende von 1823/24. Jahrbuch Für Liturgik Und Hymnologie, 2015. 54, pp. 35–41.
