МАДРИГАЛІЗМ В УКРАЇНСЬКОМУ ТА ЗАКОРДОННОМУ МУЗИКОЗНАВСТВІ: ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ

Анотація

Стаття присвячена вивченню термінологічного апарату для опису зв’язків між музикою та текстом в мадригалах XVI – початку XVII ст. Мета роботи – розкрити значення терміну мадригалізм в українському та закордонному музикознавстві, а також уточнити загальні способи його використання та відмінності від понять «риторичні фігури» і «word painting». Методологію дослідження складають загальні теоретичні засади, які стосуються дослідження мадригалів в українському та закордонному музикознавстві. Для виявлення спільного та відмінного між категоріями термінологічного апарату використовувались: герменевтичний, етимологічний методи та метод порівняльного аналізу. Для розкриття походження жанру мадригалу використано загальноісторичний метод. Наукова новизна статті складається з підходу до термінологічного апарату дослідження мадригалів з огляду позицій історично орієнтованого музикознавства через аналіз та порівняння найсучасніших тенденцій в роботах науковців, у чиї інтереси потрапляє музика епохи Відродження та раннього Бароко. Обумовлюється дане дослідження тим, що наразі не існує єдиного підходу в аналізі мадригалів та виявленні специфічних жанрово-стильових ознак, найяскравішою та найважливішою серед яких є взаємодія музики та слова в межах жанру. Висновки. Аналіз досліджень, в яких розглядається музика періоду XVI – початку XVII ст., демонструє абсолютну розбіжність між підходами в українському та зарубіжному музикознавстві. При цьому в закордонному музикознавстві мадригалізм використовується рівноправно з word painting. В українських працях термін «мадригалізм» майже витіснений музичною риторикою та риторичними фігурами. Спільним для розглянутих праць є те, що в них не наводиться визначення, яке допоможе відрізнити мадригалізм від звичайного нотного тексту. Відмінними рисами вище згаданих термінів, які краще зорієнтують у найдоцільнішому використанні одного з них, є наявність чи відсутність тексту, що для риторичних фігур не суттєво; глибина та очевидність образу у вербальному тексті, який передається через музику, а також рівень чуттєвого сприйняття.