ОСОБЛИВОСТІ МЕТРОРИТМУ ТВОРІВ П. КРЕCТОНА В ФОКУСІ ФОРТЕПІАННОГО СУПРОВОДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-3-9Ключові слова:
метр, ритм, фортепіанна партія, ансамбль, творчість Пола Крестона, соната для саксофона, концертіно для марімбиАнотація
Соната для саксофона і фортепіано Пола Крестона, а також його Концертіно для марімби з оркестром (з фортепіанним акомпанементом) на сьогоднішній день є найпопулярнішими творами американського композитора. Об’єднує цих два опуси репертуарна затребуваність і високий рівень технічної складності як партій зокрема, так і ансамблевого виконавства загалом, що становить неабиякий виклик для піаніста. В процесі аналізу музичного матеріалу виникла гіпотеза про те, що ключ до вирішення виконавських труднощів міститься в розумінні особливостей метроритмічої організації творів. Мета – пояснити принципи метроритмічної організації в найпопулярніших творах П. Крестона, де задіяно, або може бути задіяно фортепіано. Методи, які допомагають вирішити поставлену мету, наступні: метод метроритмічного аналізу (необхідний для розуміння метроритмічної складової в музиці П. Крестона), компаративний метод (допомагає визначити загальні принципи мислення композитора в процесі порівняння партитур двох різножанрових творів), метод виконавського аналізу (націлений на практичне вирішення виконавських проблем, з якими може стикнутися піаніст при роботі з творами П. Крестона). Новизна теми дослідження полягає в першій спробі пояснити головні труднощі, з якими стикається піаніст при роботі з творами Пола Крестона, акцентуючи увагу на метроритмічній складовій музикотворчого процесу. Вперше об’єктом дослідження виступають фортепіанні партії Сонати для саксофона з фортепіано ор. 19 і Концертіно для марімби із супроводом фортепіано ор. 21. Висновки. Працюючи в рамках класичних форм, використовуючи традиційні романтичні прийоми музикотворення з елементами джазової стилістики, Пол Крестон ламає усталені в європейській академічній музиці принципи метричної і ритмічної організації, що робить його твори нетривіальними як для виконання, так і для сприйняття. Саме в метроритміці творів П. Крестона знаходиться ключ до розуміння їх структури, і, власне, до полегшення роботи піаніста із творами в репетиційний період.
Посилання
Горбаль Я. Соната для саксофона П. Крестона в аспекті універсалій жанру інструментальної сонати у ХХ столітті. Музикознавча думка Дніпропетровщини. Дніпро, 2020. Вип. 19. С. 181–192.
Самая Т. В. Особливості музичного метроритму в естрадному вокальному виконавстві. Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв. АРТ-платФОРМА. Київ, 2020. Вип. 2. Том 2. С. 367–386.
Brain Rhythms. How Do We Feel The Beat? (2020). URL: https://www.youtube.com/watch?v=fSbrYAwTGkA(date of access: 03.06.24).
Conklin M. C. (2004). An Annotated Catalog of Published Marimba Concertos in the United States from 1940–2000. Degree of Doctor of Musical Arts. University of Oklahoma. 126 p.
Creston P. (1961). Principles of Rhythm. Franco Colombo Inc. New York. 229 р.
London J. (2004). Hearing In Time: Psychological Aspects of Musical Meter. Oxford University Press. 252 p.
Owen C. (1983). Paul Creston’s Concerto for Marimba. Percussive Notes. Vol. 21. 64 р.
Rhythm and the Brain: Surprises from Cognitive Neuroscience – Aniruddh D. Patel. (2016). URL: https://www.youtube.com/watch?v=CykfMAuPCL0 (date of access: 20.06.24).
Sweitzer C. K. (2010). A Metrical Analysis and Rebarring of Paul Creston’s Sonata for Alto Saxophone and Piano, Op. 19. Degree of Master of Music. Lincoln, Nebraska. 93 p.
Tomeo E. R. (2022). Paul Creston Sonata op.19 for Eb Alto Saxophone and Piano: A performative, analytical and rhythmic approach. Degree of Master of Music. Koninklijk Conservatorium, Antwerpen. 69 р.
