ПАРАФРАЗ Ф. ЛІСТА «СПОГАД ПРО “ЖИДІВКУ”»: ДОСВІД ДРАМАТУРГІЧНОГО ПОРІВНЯННЯ

Анотація

Метою статті є визначення музично-драматургічних особливостей парафразу Ф. Ліста. Методологічну основу дослідження склали історичний підхід, порівняльний метод, комплекс методів музикознавчого аналізу (композиційно-структурний, жанрово-стилістичний, драматургічний, інтерпретаційний). Наукова новизна статті полягає в розкритті драматургічних особливостей парафразу «Спогади про “Жидівку”» і введенні його до наукового обігу. В статті відзначено основні драматургічні положення опери Ф. Галеві «Жидівка» та драматургічні функції основних персонажів, окреслено їх індивідуальні характеристики. Комплексно проаналізовано парафраз Ф. Ліста за оперою Ф. Галеві. Охарактеризовано драматургію літературної поеми і виявлено її риси у творі Ф. Ліста. Проведено композиційний аналіз парафразу, визначено його загальну структуру (вступ, три розділи, фінал), структуру кожного розділу. Визначено запозичений з опери тематичний матеріал (тема прокляття Броньї з финалу ІІІ акту, вступ до V акту, тема святкового хору християн з V акту, «Болеро» Євдоксії з ІІІ акту), підкреслено інтонаційну спорідненість між темами охарактеризовано методи їх розвитку; відзначено, що наявність тематичних арок між розділами сприяє об’єднанню загальної композиції в єдине ціле (мотив смертного вироку і тема прокляття; тема всенародного свята). Звертається увага на переосмислення Лістом оперних персонажів і розстановку нових акцентів у драматургії парафразу; на цій підставі значно посилена драматургічна роль Евдоксії, яка стає центральною фігурою. Проаналізовано створення художніх образів парафразу, підкреслено використання віртуозності як засобу виразності. Методом комплексного аналізу встановлено, що Ліст в основу парафразу поклав одну з драматургічних ліній «Жидівки», яка пов’язана з жіночими образами. Кардинал Броньї виступає в парафразі як уособлення християнського закону. Автор статті пропонує різні інтерпретації розв’язання драматургічного конфлікту в парафразі Ліста які пов’язані з двома варіантами лібрето Е. Скріба і постановок опери у ХІХ столітті.