ЛІБРЕТО ЯК ІНСТРУМЕНТ СТВОРЕННЯ МУЗИЧНИХ ОБРАЗІВ У МЮЗИКЛІ «ЕКВАТОР» ОЛЕКСАНДРА ЗЛОТНИКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-5Ключові слова:
сучасна українська музика, мюзикл, творчість Олександра Злотника, художній переклад.Анотація
Стаття присвячена осмисленню ролі лібрето у процесі створення мюзиклу. Метою статті є визначення специфіки роботи Олександра Злотника із лібрето мюзиклу «Екватор». Визначено, що лібрето є ключовим елементом мюзиклу, оскільки слугує основою для розвитку сюжету, формування персонажів та вираження емоційної атмосфери. Презентовано, що у мюзиклі «Екватор» О. Злотника, лібрето відіграє особливу роль, оскільки воно не лише задає рамки для музичної та сценічної інтерпретації, але й визначає структуру твору та його стилістичну єдність. Методологія дослідження базується на комплексному аналізі тексту лібрето (російського та його українського перекладу) та музичної партитури мюзиклу, що дозволило простежити зв’язок між поетичною та інтонаційною драматургією. Зокрема були використані методи історичного музикознавства, а також текстуальний аналіз для дослідження структури та змісту лібрето. Наукова новизна статті полягає у першому осмисленні ролі лібрето у створенні музичних образів саме у контексті мюзиклу «Екватор» Олександра Злотника. Висновки. Досліджено, як текстові характеристики лібрето впливають на розвиток музичної драматургії твору, формування характерів персонажів та створення емоційного фону. Виявлено, що лібрето «Екватору» є не лише сценарним кістяком, але й активним учасником музично-образного творення, що суттєво збагачує художній зміст мюзиклу. Акцентовано, що український переклад лібрето мюзиклу «Екватор» Олександра Злотника виконує багатоаспектну функцію у зміні музичних образів: визначає тематичні лінії, на яких будується музична драматургія, слугує основою для розвитку персонажів, їхніх внутрішніх конфліктів і взаємодій тощо. Продемонстровано, що лібрето не лише забезпечує текстову основу для музичного твору, але й сприяє поглибленню його художньої цілісності через тісну взаємодію літературний образ-інтонаційний образ.
Посилання
Бондаренко А. Мюзикл як інтонаційна практика. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», 2022. (46), 78–86.
Зайцева І. Є. Деякі тенденції розвитку українського мюзиклу як мистецтва і галузі шоу-індустрії. Молодий вчений, 2017. (10), 262–267.
Зінченко В. Балет «Hopper» Максима Шалигіна: на перетині міжмедіальної інтерпретації та художнього перекладу. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, 2021. (131), 154–166.
Злотник О. Й. Комунікативний простір музичного мистецтва України кінця ХХ – початку ХХІ століття. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 «Теорія та історія культури». – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Міністерство культури України. Київ, 2019. 254 с.
Зосім О. Л.Традиційна естрадна пісня: концептуалізація поняття. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2022. (2), 153–158
Оганезова-Григоренко О. В. Почуття ритму як особлива форма усвідомлення інтонаційного враження (на прикладі творчого алгоритму артиста мюзиклу). Музичне мистецтво і культура, 2022. 1(35), 5–15.
Хуторська А. Й. Композиторська інтерпретація поетичного тексту як художній переклад (на прикладі камерно-вокальної музики) : автореф. дис … канд. мистецтвознавства : 17.00.03 Музичне мистецтво / Харківський держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревського. Харків, 2009. 17 с.
Чепалов О. І. Балетне лібрето як предмет концептуального аналізу хореографічного твору (на матеріалі творів українських композиторів). Танцювальні студії, 2021. 4(1), 10–19
Rudolph A. (2015). Für und Wider die Librettologie: Zu Geschichte und Kritik einer Librettoforschung des Gesangstheaters (Doctoral dissertation).
Wang Na. (2020). Operas on Gogol’s plots in the compositions of contemporary composers: from libretto to the problem of plotology. Music Art and Culturе, 1(30), 106–111.
