БЛЮЗОВЕ ГІТАРНЕ ВИКОНАВСТВО В КОНТЕКСТІ НАЦІОНАЛЬНИХ ВПЛИВІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-4-13Ключові слова:
блюз, гітарне виконавство, гавайська гітара, іспанська гітара, мікроінтонування, електрогітара, національні впливи.Анотація
В статті розглянута специфіка національних впливів на формування блюзового гітарного виконавства у його функціональному, конструктивному та виражальному аспектах. Мета дослідження – прослідкувати розвиток наукової думки щодо впливів різноманітних національних традицій на формування блюзового гітарного виконавства. Методологія дослідження спирається на історіографічний аналіз. Він забезпечив виокремлення кола актуальної наукової літератури, присвяченої блюзовому мистецтву, пошук відомостей щодо впливів національних гітарних шкіл та традицій на формування блюзового гітарного виконавства. За допомогою контекстного аналізу були встановлені механізми взаємовпливу різних традицій, компаративний аналіз дозволив встановити певні національні та расові відмінності у гітарному виконавстві, інтонаційно-стильовий аналіз – специфіку музичного висловлювання. Наукова новизна дослідження забезпечена введенням в науковий обіг українського мистецтвознавства значного кола новітніх наукових джерел (2007 – 2020), уточненням характеру процесів, що відбувалися протягом усієї історії розвитку блюзового гітарного виконавства. Висновки. Аналіз наукових досліджень блюзового гітарного виконавства демонструє наявність різноманітних національних впливів на нього, серед яких особливо яскраво виявилися гавайські традицій, пов’язані з конструктивними особливостями «горизонтальної» гітари та слайдовим способом звуковидобування. Іспанські та латиноамериканські виконавські впливи прослідковуються у наслідуванні деяких пальцевих прийомів гри на гітарі та специфічної танцювально-жанрової ритміки. Дещо окремо дослідники розглядають внутрішню регіональну та міжрасову специфіку, що також відбивалося на блюзовому гітарному виконавстві, бо «білі» блюзмени приносили в свою творчість більш розвинуту техніку гри та збагачене музичною освітою розуміння гармонії, в той час як афроамериканці забезпечили властиве їхній музичній культурі мікроінтонування і те, що вважається «блюзовим тоном». Особливий вплив на розвиток блюзового гітарного виконавства здійснила індустрія вироблення електрогітар у США, яка назавжди змінила роль гітари в блюзовій музиці.
Посилання
Baily, J., & Driver, P. (1992). Spatio-Motor Thinking in Playing Folk Blues Guitar. The World of Music, 34(3), 57–71. http://www.jstor.org/stable/43563264 [in English]
Bennett, A., & Dawe, K. (Eds.). (2020). Guitar cultures. Routledge. [In English]
Bromell, N. (2000). “The Blues and the Veil”: The Cultural Work of Musical Form in Blues and ’60s Rock. American Music, 18(2), 193–221. https://doi.org/10.2307/305248 [In English]
Carr, D. (2001). Can White Men Play the Blues? Music, Learning Theory, and Performance Knowledge. Philosophy of Music Education Review, 9(1), 23–31. http://www.jstor.org/stable/40495450 [In English]
Cushing, S. (2018). Pioneers of the Blues Revival. University of Illinois Press. https://doi.org/10.5406/j.ctvw04fkw [In English]
Dann, D. (2021). Guitar King: Michael Bloomfield's Life in the Blues. New York, USA: University of Texas Press. https://doi.org/10.7560/318775 [In English]
Dawe, K., & Bennett, A. (2020). Introduction: Guitars, cultures, people and places. In Guitar cultures (pp. 1–10). Routledge. [In English]
Evans, D. (2020). The Guitar in the Blues Music of the Deep South1. In Guitar Cultures (pp. 11–26). Routledge. [In English]
Gussow, A. (2020). Whose Blues?: Facing Up to Race and the Future of the Music. University of North Carolina Press. [In English]
Kellett, A. (2017). The British Blues Network: Adoption, Emulation, and Creativity. University of Michigan Press. http://www.jstor.org/stable/10.3998/mpub.2969715 [In English]
Lacava, J. D. (1992). The Theatricality of the Blues. Black Music Research Journal, 12(1), 127–139. https://doi.org/10.2307/779286 [In English]
Madura, P. D. (2001). A Response to David Carr, “Can White Men Play the Blues?: Music, Learning Theory and Performance Knowledge.” Philosophy of Music Education Review, 9(1), 60–62. http://www.jstor.org/stable/40495455 [In English]
Narváez, P. (2002). The Influences of Hispanic Music Cultures on African-American Blues Musicians. Black Music Research Journal, 22, 175–196. https://doi.org/10.2307/1519948 [In English]
Obrecht, J. (2015). Early Blues: The First Stars of Blues Guitar. University of Minnesota Press. http://www.jstor.org/stable/10.5749/j.ctt17xx5pz [In English]
Sakakeeny, M. (2011). New Orleans Music as a Circulatory System. Black Music Research Journal, 31(2), 291–325. https://doi.org/10.5406/blacmusiresej.31.2.0291 [In English]
Smith, S. G. (1992). Blues and Our Mind-Body Problem. Popular Music, 11(1), 41–52. http://www.jstor.org/stable/853226 [In English]
Springer, R. (1976). The Regulatory Function of the Blues. The Black Perspective in Music, 4(3), 278–288. https://doi.org/10.2307/1214536 [In English]
Tallmadge, W. (1984). Blue Notes and Blue Tonality. The Black Perspective in Music, 12(2), 155–165. https://doi.org/10.2307/1215019 [In English]
Troutman, J. W. (2013). Steelin’ the Slide: Hawai‘i and the Birth of the Blues Guitar. Southern Cultures, 19(1), 26–52. https://www.jstor.org/stable/26216194 [In English]
van der Bliek, R. (2007). The Hendrix Chord: Blues, Flexible Pitch Relationships, and Self-Standing Harmony. Popular Music, 26(2), 343–364. http://www.jstor.org/stable/4500321 [In English]
Weinstein, D. (2013). Rock’s Guitar Gods – Avatars of the Sixties. Archiv Für Musikwissenschaft, 70(2), 139–154. http://www.jstor.org/stable/24467204 [In English]
Weisethaunet, H. (2001). Is There Such a Thing as the “Blue Note”? Popular Music, 20(1), 99–116. http://www.jstor.org/stable/853697 [In English]
