КОМПОЗИЦІЙНИЙ АНАЛІЗ ІЛЮСТРАЦІЙ ТЕОДОРА КІТТЕЛЬСЕНА ДО ЗБІРКИ «НОРВЕЗЬКІ ЧАРІВНІ КАЗКИ» (2018)
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2024-6-20Ключові слова:
композиція, ілюстрація, книга, Т. Кіттельсен, графічний дизайн, НорвегіяАнотація
У статті презентовано композиційний аналіз ілюстрацій Теодора Кіттельсена до книги «Норвезькі чарівні казки» (2018). Зосереджено увагу на ілюстраціях «Морський троль» (1881), «Відьма» (1892), «Дух водоспаду» (1892), «Водоспад Рюкан у своїй первісній величі» (1904), «Водяник» (1904), «По дорозі до Гільдії в Тролдслотте» (1904), «Лісовий троль» (1905), «Гірський троль» (1905), «Троль, який розмірковує, скільки йому років» (1911), «Пер Гюнт у Доврського діда» (1913). У статті запропоновано мистецтвознавчий аналіз основних творів Т. Кіттельсена; досліджені фактори, що вплинули на формування митця (домінування фольклорних мотивів у зображальній традиції країн Північної Європи, олюднення природного середовища, поетизація повсякденної культури, засвоєння засад скандинавського декоративно-прикладного мистецтва). Практична значущість дослідження полягає в тому, що його фактичні матеріали, теоретичні положення та висновки можуть бути використані під час підготовки узагальнюючих праць і навчальних посібників з історії дизайну країн Північної Європи, а також відповідних лекційних курсів, спецкурсів та практичних занять з дисципліни «Історія дизайну». Метою статті є аналіз композиційної побудови ілюстрацій Т. Кіттельсена до книги «Норвезькі чарівні казки». Методологія. Під час дослідження були використані методологічні принципи системності, комплексності, об’єктивності й історизму. З метою збирання, систематизації та вивчення інформації автор застосував такі методи: історико-порівняльний, монографічний, а також метод мистецтвознавчого аналізу. Наукова новизна. У вітчизняній історіографії відсутні розвідки, присвячені мистецтвознавчому аналізу творів Т. Кіттельсена, їх формально-стилістичним особливостям, композиційній побудові творів. Ця стаття надає можливість заповнити цю інформаційну прогалину. Висновки. Рисунки Теодора Кіттельсена настільки композиційно довершені, що кожен з них може існувати як самостійний твір, а всі разом вони складаються в цілісну, складну образну книжкову композицію.
Посилання
Петрова І., Варкач О. Образ Пести (Чуми) в книжковій графіці Теодора Кіттельсена. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2023. Випуск. 63. Т. 2. С. 36–40.
Петрова І., Погребна О. Скандинавська школа графічного дизайну: основні етапи становлення та персоналії. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. 2023. Випуск. 60. Т. 3. С. 62–69.
Beyer E. Store norske leksikon (2005–2007): Asbjørnsen og Moe I Store norske leksikon. URL: https://snl.no/Asbj%C3%B8rnsen_og_Moe
Caselli А. Skogtroll: brief analysis of Theodor Kittelsen’s illustration. SCANDIA: Journal of medieval norse studies N. 4, 2021. p. 96–109.
Kalleklev K. Theodor Kittelsen in Store norske lexicon. URL: https://snl.no/Theodor_Kittelsen
Koefoed Ø. Th. Kittelsen. Kjente og ukjente sider ved kunstneren. Fra Lauvlia til våre hjerter. Lauvlia, Th. Kittelsens kunstnerhjem. 2007. 267 p.
Christensen С. Hun soper hver krok – Om “storemannedouen” i folkeminnet og Kittelsens Pesta. Norsk Folkeminnelag. 2021. № 72. P. 26–37.
Christensen С. Og skogen gav os eventyret. Møter mellom ånd, natur og folketroi Theodor Kittelsens kunst., Oslo. 2011. 106 р.
Jensen T. Theodor Kittelsens «Har Dyrene Sjæl?» fra 1893: Karnevalisme, antropomorfisme, det groteske og selvironi som satiriske virkemidler, Oslo. 2011. 106 р.
