ПОЕТИКА ФОРТЕПІАННОГО КОНЦЕРТУ В ТВОРЧОСТІ І. АЛЬБЕНІСА В РІЧИЩІ ДУХОВНО-ЕСТЕТИЧНИХ ШУКАНЬ ЕПОХИ RENACIMIENTO

Анотація

У дослідженні узагальнено жанрово-стильову специфіку Першого фортепіанного концерту І. Альбеніса як одного з показових зразків цього жанру в іспанській музиці кінця XIX століття. Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційних особливостей Першого фортепіанного концерту І. Альбеніса в контексті жанрово-стильових настанов його творчості, еволюційних шляхів розвитку іспанського фортепіанного інструменталізму, а також духовно-стильових шукань музичної культури Іспанії епохи Ренасім’єнто. Методологічною базою роботи є інтонаційна концепція музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного аналізу. Суттєвими для даної роботи також вважаємо жанрово-стильовий, біографічний, аналітико-музикознавчий методи в їх комплексному застосуванні, що в сукупності дозволяє дослідити поетику Першого фортепіанного концерту І. Альбеніса як першого зразка цього жанру в іспанській фортепіанній музиці XIX століття. Наукова новизна роботи визначена тим, що в ній вперше в українському музикознавстві розглянуто Перший фортепіанний концерт І. Альбеніса з урахуванням не тільки жанрово-стильової специфіки творчості композитора, але й еволюційних шляхів розвитку іспанського фортепіанного інструменталізму рубежу XIX–XX століть. Висновки. Підводячи підсумок аналітичним узагальненням щодо поетико-інтонаційної та жанрово-стильової специфіки Першого фортепіанного концерту І. Альбеніса, зазначимо, що вона сформована на перетині двох традицій, показових для історичних шляхів розвитку іспанської культури і музики в цілому. З одного боку, цей твір несе на собі відбиток власне іспанської національної якості, що проявляється і у спиранні провідної теми концерту, що інтонаційно поєднує першу та третю частини твору, на жанрові ознаки фанданго (ритмо-метрика, максимальне прискорення темпу в кодових розділах першої та третьої частин), і на домінуючу роль принципу варіативності-імпровізаційності як провідного у стилі фламенко, і в імітації на фортепіано звучання національних іспанських інструментів (кастаньєти, гітара). З іншого боку, аналізований концерт І. Альбеніса демонструє контактність з традиціями власне європейського інструменталізму, що є очевидним і у зверненні композитора до жанру фортепіанного концерту, що був історично першим в іспанській музиці XIX століття; і в апелюванні до його структурно-композиційних показників. Названі риси також доповнює типове для романтичного фортепіанного концерту прагнення до стиснення сонатно-симфонічного циклу (поєднання у другій частині Концерту І. Альбеніса ознак повільного розділу та скерцо), а також суттєвий вплив романтичного піанізму в особах Ф. Ліста («оркестральне» фортепіано), Р. Шумана, Ф. Шопена та Е. Гріга.