ШОПЕНІВСЬКІ ТОВАРИСТВА І ПОЛЬСЬКІ КУЛЬТУРНІ ОРГАНІЗАЦІЇ В СХІДНІЙ ТА ПІВДЕННО-СХІДНІЙ АЗІЇ

Анотація

У сучасному полікультурному світі є низка представників музичного мистецтва, чия творчість зрозуміла та улюблена величезною аудиторію різних країн і континентів. Чи не найпопулярнішою серед них є постать Фредеріка Шопена. Організація в багатьох країнах численних концертів з його творів, започаткування численних музичних конкурсів та фестивалів різних рівнів представництва, видання періодичних міжнародних музично-просвітницьких і наукових видань, безпосередньо пов’язаних з ім’ям польського поета фортепіано стали можливими завдяки діяльності вибудованої розгалуженої системи шопенівських музичних асоціацій, об’єднаних у міжнародну асоціацію, польських культурних товариств, товариств польської дружби тощо. Проте цей феномен, що сприяв долученню через музику Шопена до західної музичної культури широченної аудиторії східно- та південно- східного азійського регіону, ще не вивчався як окрема важлива проблема. Ці фактори й обумовило актуальність даної статті. Мета статті – з’ясування значення діяльності шопенівських та польських культурних товариств у країнах Східної та Південно-східної Азії в популяризації музики Шопена та в приверненні уваги широкої аудиторії цього величезного за кількістю населення регіону до безцінного творчого спадку західних композиторів ХVIII – початку ХХІ ст. Методологія дослідження являє собою поєднання загальнонаукових (історичний, компаративний, індуктивно-дедуктивний, джерелознавчий) підходів та низки складових музикознавчого методологічного комплексу, зокрема музично-краєзнавчого, музично-виконавського, музично-історичного. Наукова новизна полягає в презентації шопенівських товариств та польських культурних організацій в країнах Східної та Південно-східної Азії та аналізі впливу їхньої діяльності на стрімкий розвиток піаністичної виконавської і слухацької культури в цьому величезному за територією і чисельністю населення регіоні. Висновки. Розгалуженість подібних громадських музичних і культурних організацій та їхня активна просвітницька, виховна і пропагандистська діяльність призвели до стрімкого зростання в цих країнах шанувальників класичної європейської музики, що підтверджує тезу про глобалізацію культурних процесів, які охопили східно- та південно-східний азійський регіон. А шалений попит слухацької аудиторії в азійських країнах на класичну європейську музику сприяв появі в останні десятиліття в цих країнах величезної кількості яскравих музикантів-виконавців – представників вдалого симбіозу національних культурних і західних естетичних і піаністичних традицій.