КАТЕГОРІЯ «ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА» У МУЗИЧНОМУ ТЕКСТІ ЯК ОБ’ЄКТ МУЗИКОЗНАВЧОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Мета статті – дослідити образ композитора в творі та шляхи досягнення ефекту його присутності. Охарактеризувати категорію особистості митця яка є дотичною як до семіотичного так і психологічного дискурсів, проаналізувавши сфери категорій музичного портрету загалом, універсальної знаковості пізнаваних рис індивідуального творчого стилю і власний образ автора. Методологічну основу дослідження становить комплексний підхід до відтворення образу композитора в музичному опусі, що охоплює: аналітичний метод який засадничий при дослідженні наукової літератури; ретроспективний та структурно-системний – при аналізі джерел, естетико-світоглядних та стильових особливостей у трактуванні композиторського образу; історико-компаративний принцип, який використовувався для порівняння трактування підходів та засобів самоідентифікації, інтерпретації образу композитора як об’єкту музичної творчості. Наукова новизна: здійснено аналіз відмінностей індивідуального стилю та семіотичного поля образу митця в процесі якого розкрито взаємозв’язок естетики автоідентифікації автора музичного твору з психотипом та соцікультурними умовами. Висновки. Визначено, що уявлення про соціально-побутовий статус, роль і місію композитора в сучасному для нього суспільстві в автопортреті не віддільні від внутрішнього їх переживання майстром, його психологічного типу, перипетій творчого та особистого життя. Образ митця розкривається як можливість включення в сферу внутрішнього діалогу композитора з самим собою, проникнення в таємний світ мистецької індивідуальності: рефлексій, самооцінок, інтерпретацій власної долі. Тісно пов’язаними з семіотичним вченням є аспекти інтертекстуальності музичного тексту, в контексті яких можливо розглядати потужну систему мистецьких кодів для самоідентифікації чи пізнаваних рис композиторської творчості іншого митця. Портрет самого автора, як і образ іншого композитора є своєрідним прочитуваним символьним кодом, а отже, значимим є й адресат послання. Доведено що дослідження цього явища збагачується й неоднозначністю, множинністю авторських позицій щодо самоідентифікації у власній творчості.