ДРУГА І ТРЕТЯ ФОРТЕПІАННІ СОНАТИ ВІКТОРА КОСЕНКА В ПРОЄКЦІЇ НА ВИКОНАВСЬКУ ІНТЕРПРЕТАЦІЮ
Ключові слова:
музична сецесія, сонати В. Косенка, інтерпретація, музично-образний зміст, поемністьАнотація
Метою даної розвідки є створити підґрунтя виконавсько-інтерпретаційної моделі фортепіанних сонат № 2 і 3 В. Косенка у контексті герменевтичного та евристичного підходів. Для формування інтерпретаційного аналізу сонат В. Косенка застосовано наступні методи дослідження: історико-стильовий – для виведення взаємозв’язків культуротворчих процесів початку ХХ століття та особливостей музичного мислення в сонатних жанрах композитора; аналітичний – для дослідження структури і драматургії твору; інтерпретологічний – для обґрунтування й побудови оптимальної виконавської моделі з позицій індивідуальних рис формотворення і образно-стильових ознак. Наукова новизна: за відсутності виконавської традиції щодо сонат В. Косенка формування для піаніста-виконавця чіткого усвідомлення побудови форми, способів розвитку музичного матеріалу, послідовного дотримання стильових параметрів, які є фундаментом для побудови оптимального інтерпретаційного плану. Висновки. Сонати, як і вся камерно-інструментальна музика Віктора Косенка, орієнтовані на інтелектуального рафінованого слухача малих, камерних залів. Перед виконавцем постає не лише складне художньо-технічне завдання точного відтворення композиторського тексту і творчої інтерпретації усіх вказівок автора. Їх стилістику слід визначити як модерністично-сецесійну, оскільки вона характеризується свободою і взаємопроникненням форм, граничним розширенням тонально-гармонічних засобів при збереженні локальних тональних центрів, їй притаманна стрімка мінливість химерної образності, емоційних станів, динамічних та регістрових перепадів, імпровізаційність поєднується з детальною проробкою деталей, у гнучкій взаємодії в ній знаходиться насиченість і лаконізм, рельєф і тло, декоративність, орнаментальність і мова символів, знемога і політність, заклик і лірика. Фортепіанні сонати Віктора Косенка вперше в Україні були виконані у концерті автором статті 20 червня 2024 у Львівській національній музичній академії ім. М. В. Лисенка та викликали піднесену реакцію слухачів й високу оцінку спеціалістів.
Посилання
Беренбейн І. Міфопоетика сонатної творчості В. Косенка як оприявлення смислу. Часопис НМАУ ім. П. І. Чайковського. 2024. № 1(62). С. 92–103.
Даценко В. П. Характеристика фортепіанних творів В. Косенка житомирського періоду роботи майстра. Мистецтвознавчі записки. Київ, 2020. Вип. 38. С. 143–148.
Даценко В. П. Особистісні детермінанти творчої індивідуальності Віктора Косенка: дисерт… канд. мистецтвознавства, спец. 26.00.01. Київ, 2021. 199 с.
Зандрок С. Фортепіанні сонати В. Косенка та Б. Лятошинського. Українське музикознавство. Київ: Муз. Україна, 1975. Вип.10. С. 152–165.
Йовенко З. М. Фортепіанна творчість українських радянських композиторів: (20-і роки). Українське музикознавство : науково-методичний міжвідомчий щорічник. Київ, 1968. Вип. 3. С. 199–210.
Вавренчук І. А. Українська музична сецесія: генеза та типологія втілень: дис. на здобуття кандидата мистецтвознавства: 17.00.03. ЛДМА ім. М. В. Лисенка. Львів, 2015. 215 с.
Козаренко О. Феномен української національної музичної мови. Л.: Наукове товариство імені Т. Шевченка, 2000. 271 с.
Олійник О. Фортепіанна творчість В. С. Косенка. Монографія. Київ : Наук. думка, 1977. 152 с.
Ржевська М. Ю. На зламі часів. Музика Наддніпрянської України першої третини ХХ століття у соціокультурному контексті епохи. Монографія. Київ: Автограф, 2005. 352 с.
Стецюк Р. В. С. Косенко. Науково-популярне видання. Київ : Муз. Україна, 1974. 56 с.
Таранченко О. Доля митця в реаліях культурно-історичних процесів першої половини ХХ століття: Федір Якименко, Віктор Косенко, Михайло Вериківський. Часопис Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. К.: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2016. № 4 (33). С. 137–145.
Шамаєва К. І. До біографії В. С. Косенка : (погляд з ХХІ сторіччя). Шамаєва К. І. Митці. Освіта. Час: з архівних джерел. Житомир: Косенко, 2005. С. 69–80.
