САКРАЛЬНА АРХІТЕКТУРА ЛУГАНЩИНИ ЗА УМОВ РОСІЙСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ЕКСПАНСІЇ (2022 РІК): УТРАТИ ТА ПОТЕНЦІАЛ ВІДНОВЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-2-36Ключові слова:
сакральна архітектура Луганщини, російська військова експансія, храм, пам’ятка, пошкодження, руйнування, відновленняАнотація
Сакральна архітектура Луганщини – перлина краю, невід’ємна складова частина національного та світового культурного надбання, елемент національної безпеки. Мета роботи полягає в розгляді сакральної архітектури Луганщини за умов повномасштабної російської військової експансії в історико-культурологічному вимірі. Методологічною основою статті є філософія та історія культури, історико-культурологічний підхід. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому розкрито актуальну, малодосліджену проблему сакральної архітектури Луганщини за умов російської військової експансії, її втрати та потенціал відновлення. Висновки. За підсумками дослідження встановлено, що сакральна архітектура Луганщини зазнала непоправних утрат унаслідок повномасштабної російської військової експансії. На теренах Луганщини виявлено 54 храмові споруди, які постраждали від ворожих обстрілів упродовж весни–літа 2022 р. Найбільша кількість утрат локалізується в Сіверськодонецькому районі. Серед постраждалих об’єктів 19 повністю знищено або важко пошкоджено. Заразом 9 церковних будівель – пам’ятки архітектури місцевого значення. Водночас 2 храми, Другий Свято-Митрофанівський м. Лисичанська та Свято-Миколаївський м. Попасна, мають історико-архітектурну цінність, але не перебувають на державному обліку, охоронний статус відсутній.Це актуалізує в загальноукраїнському вимірі проблему виявлення об’єктів культурної спадщини, які мають цінність, та присвоєння їм охоронного статусу. Серед постраждалих церков більшість мають потенціал для відновлення, але воно насамперед залежить від деокупації регіону. Нині основоположними завданнями держави щодо означених будівель є моніторинг їхнього стану й донесення відомостей про ці російські злочини міжнародному співтовариству. Проблема має перспективи подальших досліджень за матеріалами інших областей України.
Посилання
1333 пам’ятки культурної спадщини та 2185 об’єктів культурної інфраструктури постраждали в Україні через російську агресію станом на кінець січня 2025 року. МКСК : веб-сайт. URL: https://mcsc.gov.ua/news/1333-pamyatky-kulturnoyi-spadshhyny-ta-2185-obyektiv-kulturnoyi-infrastruktury-postrazhdaly-v-ukrayini-cherez-rosijsku-agresiyu-stanom-na-kinecz-sichnya-2025-roku/ (дата звернення: 06.04.2025).
Возний І. Захист культурної спадщини України в контексті російсько-української війни. Український історичний журнал. 2025. № 1. С. 96–120. DOI: https:// doi.org/10.15407/uhj2025.01.096
Кот С.І. Про стан збереження культурної спадщини України. Київ, 2018. 42 с.
Кузьменко Є.О. Об’єкти історико-архітектурної та монументальної спадщини м. Рубіжне в умовах російської військової експансії (2022 р.): утрати і шляхи відновлення. Луганщина: краєзнавчі розвідки : матеріали VІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., м. Лубни, 19 квітня 2024 р. Лубни, 2024. С. 37–42.
Кузьменко Є.О. Сакральні споруди Краматорщини в умовах російської агресії 2022–2024 років: втрати і шляхи відновлення. Народна творчість та етнологія. 2024. № 2. С. 95–105. DOI: https://doi.org/10.15407/ nte2024.02.095
Купрійчук В. Державне управління у сфері охорони культурної спадщини в умовах воєнного стану 2022–2023 рр. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2023. № 45. С. 36–41. DOI: https://doi.org/10.35619/ucpmk.vi45.635
Марченко С. Проблема збереження та популяризації культурної спадщини в сучасній Україні: безпековий аспект. Knowledge, Education, Law, Management. 2022. № 4. С. 81–86. DOI: https://doi.org/10.51647/kelm.2022.4.13
Мусієнко Н. Культурна спадщина України в контексті російсько-української війни. Художня культура. Актуальні проблеми. 2023. № 19 (2). С. 40–52. DOI : https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(2).2023.294622
Новосад М., Білоус С., Терешкун О. Руйнування культурної спадщини України в умовах війни як проблема: філософсько-культурологічний аспект. Освітній дискурс. 2022. № 1–3. С. 62–76. DOI: 10.33930/ed.2019.5007.39(1-3)-5
Перелік споруд релігійних спільнот України, що зазнали руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення росії (24.02.2022 ‒ 26.01.2023). Київ, 2023. 22 с.
Реєнт О., Денисенко Г. Культурна спадщина України в умовах російсько-української війни: виклики та наслідки збройної агресії. Український історичний журнал. 2024. № 6. С. 44–65. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2024.06.044
Рішняк О. Культурна спадщина у воєнному конфлікті: міжнародний досвід другої половини ХХ – початку ХХІ ст. та українська дійсність. Український історичний журнал. 2022. № 1. С. 159–173. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2022.04.159
Титова О.М. Культурна спадщина Криму та Донбасу за сучасних умов: загрози, втрати, перспективи збе- реження. Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації : матеріали Круглого столу «Історико-культурний та науковий потенціал Півдня та Сходу України в умовах окупації та воєнних дій: загрози, втрати, перспективи збереження та відновлення», м. Київ, 12 листопада 2015 р. Київ, 2016. С. 25–32.
Чернець В., Додонов Р. Захист культурної спадщини в умовах повномасштабної російсько-української війни. Вісник Науково-дослідного інституту українознавства. 2023. № 1. С. 47–61.
