МОНООПЕРА: ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ВИКОНАВСЬКОЇ І ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Анотація

У статті досліджується моноопера як жанрово й функціонально самобутнє явище сучасного музичного театру з активним потенціалом у виконавській та педагогічній практиці. Мета дослідження полягає в розкритті жанрової специфіки моноопери, а також у виявленні особливостей її сценічного та освітнього функціонування. Методологічну основу становлять елементи жанрово-типологічного аналізу, спостереження за виконавською практикою та педагогічним процесом, а також порівняльно-аналітичний підхід.Моноопера визначається концентрованістю музично-драматичного змісту в одному персонажі, що зумовлює поєднання вокалу, акторської гри та внутрішнього монологу. Особливу роль відіграє інструментальний супровід, який виконує функцію драматургічного контрапункту або підсвідомої опозиції до дії героя. Підкреслено гнучкість композиційної структури та відкритість жанру до різноманітних форм сценічної реалізації. Звертається увага на активне використання моноопери в сучасному театрально-музичному просторі.Її зручність для сольних проєктів, камерних сцен, нестандартних локацій і незалежних ініціатив робить жанр надзвичайно придатним до творчих експериментів. Виокремлено вимоги до виконавця: поєднання технічної майстерності, драматургічного мислення та пластичної виразності.У педагогічному аспекті жанр розглядається як ефективний інструмент для розвитку комплексного музичносценічного мислення. Моноопера дозволяє формувати інтерпретаційну свободу, сценічну самостійність і цілісне втілення музично-драматичного образу. Розглянуто освітні можливості жанру в межах курсових, дипломних і постановочних проєктів, а також окреслено ключові методичні підходи до його опанування.У підсумку підкреслюється, що моноопера – це не лише спадок модерністської естетики, а й повноцінна й динамічна форма сучасного музичного театру. Її жанрова природа відкриває нові можливості для виконавців і педагогів, а також потребує подальшого наукового осмислення, зокрема в контексті українського репертуару та сценічної практики.