НОВІТНІ ВИМІРИ ЗВУКОВОЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ГІТАРИ У ТВОРЧОСТІ ТОРУ ТАКЕМІЦУ

Анотація

У статті розглянуто новітні виміри звукової інтерпретації гітари у творчості видатного японського композитора Тору Такеміцу (1930–1996). Актуальність зумовлена значущостю творчої постаті, мистецької спадщини й філософько-естетичної концепції Такеміцу, суттєвою потребою в осмисленні ролі митця в музичному просторі ХХ – початку ХХІ ст. та, а також практичною відсутністю в українській музикології досліджень, спеціально присвячених його творчості, зокрема гітарній. Мета дослідження – визначити новітні виміри звукової інтерпретації гітари у творчості Тору Такеміцу в контексті його філософько-естетичної концепції та композиторського стилю. Методами дослідження є історичний, біографічний, культурологічний, жанрово-стильовий, інтерпретаційний.Наукова новизна статті полягає у тому, що вона є першим в українській музикології дослідженням, присвяченим мистецькій особистості та творчій спадщині Тору Такеміцу. Здійснено огляд зарубіжних наукових праць, в яких концепція звукової інтерпретації гітари у творчості Такеміцу розкривається через перформативний, естетичний та культурологічний аспекти. Визначено, що естетика композитора формується на перетині східної філософії та західної музичної традиції, із фокусом на поняттях тиші, часу, простору та акустичної присутності. Зазначено, що гітарна творчість Такеміцу репрезентує звукову поетику, в якій кожен звук є самодостатнім жестом, а тиша – активною складовою структури. Доведено, що гітара в творчості Тору Такеміцу постає не як віртуозний інструмент, а як засіб глибокого слухового переживання, у якому важливими є пауза, резонанс, флажолети й динамічні напівтони. Встановлено, що мистецька спадщина композитора може стати цінним ресурсом осягнення новітніх інтерпретаційних парадигм в академічному виконавстві. Акцентовано на важливості введення гітарної творчості Тору Такеміцу до поля української музичної науки та виконавсько-педагогічної практики. У висновках узагальнено мистецькі новації у творчості Тору Такеміцу. Окреслено перспективи подальших досліджень композиторської спадщини митця, пов’язані зокрема з перформативним аналізом, електроакустичним контекстом гітарного звучання та міжкультурними паралелями.