АСПЕКТИ ЗВУКОРЕЖИСУРИ СИСТЕМНОГО МОНІТОРИНГУ В КОНЦЕРТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНО-ХОРОВИХ КОЛЕКТИВІВ

Анотація

У статті розглянуто важливі для сучасного народного хорового мистецтва питання знаходження органічного балансу між використанням звукопідсилювальної апаратури, акустичними умовами виконавських просторів та збереженням автентичності традиційного звучання. Метою дослідження є аналіз взаємозв’язку між технічними засобами, акустичними параметрами приміщень та суб’єктивним сприйняттям акустичного комфорту виконавцями й диригентом народно-хорових колективів та глядачами, а також визначення стратегій для досягнення оптимального художнього результату. Методологія дослідження базується на аналізі акустичних характеристик різних приміщень (від храмів і філармоній до радянських палаців культури та відкритих майданчиків), порівняльній оцінці систем моніторингу звуку, дослідженні впливу акустичних аномалій («мертвих акустичних зон») та практичній верифікації творчих рішень. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні концепції формування ідеального звучання через розміщення хору та моніторів у вигляді подвійного півкола; виявленні суттєвого впливу «мертвих акустичних зон» у типових радянських приміщеннях на якість виконання; розкритті ролі звукорежисера як «другого диригента», відповідального за тембральну виразність; доведенні необхідності оперативної кореляції акустичних налаштувань під час сценічних переміщень хору. Висновки. Аналіз результатів засвідчив, що хоча звукопідсилення є необхідним для адаптації до сучасних концертних майданчиків і забезпечення чіткості звучання, надмірна технічна обробка загрожує нівелюванню автентичності, наприклад, втратою характерних зичних обертонів жіночих голосів. Якість моніторингу звучання безпосередньо впливає на інтонаційну точність, динамічний баланс та емоційний стан колективу. Ключовим фактором успіху виконання є синергія диригента та звукорежисера на всіх етапах – від планування акустики та корекції еквалізації до оперативного реагування під час виступу, особливо у випадках театралізованих дійств із рухом. Підкреслюється важливість збереження живої енергетики виконання на етапі постпродакшину концертних записів.