ЖАНР ТРАНСКРИПЦІЇ ЯК РУШІЙ РОЗВИТКУ КОМПОЗИТОРСЬКО-ВИКОНАВСЬКОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

Анотація

Протягом значної частини своєї історії клавішна транскрипція відігравала важливу практичну роль у розвитку музики. Транскрипції Ліста, Тальберга та інших стали для музичного світу XIX століття еквівалентом сучасних записів, адже зробили вокальний, оркестровий і оперний репертуар доступним для значно ширшої аудиторії, ніж це було можливо раніше. Однак цінність транскрипції виходить далеко за межі суто практичних міркувань. Коли транскрипції оцінюють об’єктивно, вони часто виявляють високий ступінь творчості і, у багатьох випадках, на слух практично не відрізняються від оригінальних фортепіанних творів. Більше того, багато транскрипцій звучать так само переконливо й органічно, як і оркестрові, вокальні чи оперні зразки, з яких вони походять. Високі вимоги, які постають перед авторами транскрипцій, спонукають композиторів та виконавців знаходити нові піаністичні прийоми їх втілення. Мета роботи полягає у виявленні впливу досвіду створення транскрипцій на виконавську майстерність піаніста. Методологія дослідження спирається на теоретичне підґрунтя, а також враховує великий практично-виконавський досвід композиторів виконавців. Наукова новизна роботи полягає у виявленні впливу практичного досвіду створення транскрипцій на композиторсько-виконавську практику. Висновки. Розглядаючи надзвичайну популярність фортепіанної транскрипції у ХІХ столітті, неможливо не вразитися вражаючою кількістю таких творів, що виконувалися та публікувалися у той період.Попит на транскрипції різного типу, особливо на основі оперної музики, був настільки великим, що один твір міг породити цілу низку транскрипцій, які були як простими перекладеннями, так й віртуозними транскрипціями.Транскрипції домінували у сфері музичного видавництва протягом більшої частини XIX століття, віртуозні транскрипції Ліста, Тальберга та інших беззаперечно панували на концертній сцені. Можна сказати, що саме фортепіанні транскрипції стали основою для виникнення сучасного фортепіанного сольного концерту. Транскрипція говорить про музику її власною мовою, висвітлюючи оригінальний твір у новому світлі, яке неможливо передати лише словами. Це – відображення ідей одного митця через творчість іншого, що стимулює переосмислення оригінального твору. Саме природа цього завдання робить мистецтво транскрипції унікальною творчою діяльністю – своєрідним видом критичного коментаря. Метою транскрипції є не просто відтворення змісту оригінального твору, а його нове створення, переосмислення й переоцінка через уяву її автора. У ХХІ столітті жанр транскрипції не тільки не втратив своєї популярності, а й продовжує набувати нових форм втілення, розкриваючи нові перспективи подальшого розвитку виконавської майстерності.