БАРКАРОЛА ЧУ ВАНХУА: ТРАНСФОРМАЦІЯ ЖАНРУ НА ПЕРЕХРЕСТІ КУЛЬТУР
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-2-10Ключові слова:
Китай, жанр баркароли, стиль, європейська музика, символіка водиАнотація
Коротко окреслені засади жанру Баркароли. Відзначено, що жанр європейського походження, з часом набув поширення в музиці різних культур завдяки своїй образності, ритмічній характерності та здатності передавати ліричний настрій. В музичному плані основою жанру служить метроритмічна пульсація, мелодика що імітує рух хвиль, які використовуються для вираження мрійливості, спокою або емоційної глибини. Баркарола виступає як універсальний засіб емоційного самовираження, здатний адаптуватися до різних культурних контекстів.Дослідження має на меті простежити трансформацію жанру баркароли в контексті культурного синтезу, на прикладі твору Чу Ванхуа та проаналізувати виражальні засоби твору, специфіку поєднання європейських традицій з національними інтонаційними особливостями. Методологія дослідження базується на поєднанні міждисциплінарного, порівняльного та аналітичного підходів. Застосовано такі основні методи: історико-культурний, порівняльно-стилістичний, музикознавчий.Ця методологічна база дозволяє всебічно охопити явище баркароли як феномену, що поєднує європейські витоки з національною музичною ідентичністю.Наукова новизна: вперше здійснено комплексний аналіз Баркароли Чу Ванхуа, виявлено трансформацію жанру на перетині східної та західної традицій.Висновки: Досліджено, що Баркарола Чу Ванхуа є прикладом тонкого культурного синтезу, де європейська жанрова форма трансформується під впливом китайської музичної традиції. Твір вирізняється пентатонічною ладовістю, темпо-ритмічною хвилястістю та багатопластовою фактурою, що формують образ споглядальної філософічності. Символіка води, романтично-імпресіоністичні риси й національний ліризм поєднуються з арпеджіо й арпеджіато, створюючи ілюзію простору й руху.У китайській музиці ХХ століття, зокрема у Баркаролі Чу Ванхуа, жанр набуває принципово нової якості.Формально відступаючи від класичного метру (4/4 замість 6/8), композитор використовує тріолі для відтворення внутрішньої пульсації, яка зберігає ефект погойдування. Такий вибір зумовлений не лише стильовою модернізацією, а й глибоким філософським змістом образу води в китайській культурі.
Посилання
Загайкевич М. Богдана Фільц. Творчий портрет. Київ – Тернопіль : Астон, 2003. 141 с.
Корній Л. Історія української музики. Київ – Харків – Нью-Йорк, 1996. Ч. 1. 313 с.
Павлишин С. С. Василь Барвінський. Київ : Музична Україна, 1990. 87 с.
Письменна О. Жанрово-стильова палітра фортепіанних творів Василя Безкоровайного. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Напрям: мистецтвознавство. 2023. № 44. С. 180–187.
Штундер З. Станіслав Людкевич. Життя і творчість. Львів, 2005. Т. 1. 635 с.
Якубяк Я. Микола Лисенко і Станіслав Людкевич. Львів : ЛДМА ім. Лисенка ; НТШ, 2003. 256 с.
Fu X., Cherevko K., Pysmenna O. Performing skills of Li Yundi in the context of China’s leading trends in the piano art development. Amazonia Investiga. 2021. Vol. 10, No. 46. P. 42–50. DOI: https://doi.org/10.34069/ AI/2021.46.10.4
Li Xian. Cultural Transformation and the Tension Structure of Chinese Music. Chinese Musicology. 1994. No. 4. P. 1–44 (李西安。《中国音乐的文化转型与张力结构》. 《中国音乐学》，1994年第4期，共44页).
Sun Xiaoye. A Composer Full of the Spirit of Folk Music. Musical Life. 2020. Issue 2. P. 37–41 (孙晓晔。《一位充满民族音乐情怀的作曲家》.《音乐生活》，2020年第2期，第37–41页).
Wei Ming. The Artistic Concept of Utilizing Folk Music Resources for Instrumental Composition: An Analysis of the Creative Path to Yang Yong’s Modern Folk Chamber Music “Autumn Sound Fugue”. Journal of the Central Conservatory of Music. 2017. Issue 4. P. 48–62. (魏明。《利用民间音乐资源进行器乐创作的艺术理念 – 对杨勇现 代民间音乐室内乐〈秋声赋格〉创作路径的分析》.《中央音乐学院学报》，2017年第4期，第48–62页。).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
