МЕДІА ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ІДЕНТИФІКАЦІЇ: ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ Й ЛОКАЛЬНІ РЕАКЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-3-2-22Ключові слова:
медіа, ідентифікація, інформаційна війна, дезінформація, культурна апропріаціяАнотація
Метою статті є висвітлення того, як інформаційна війна (з використанням технік фейкових новин) та культурна апропріація спільно переформатують процеси індивідуальної та групової ідентифікації в глобалізованому медіа-середовищі. Методологія. Поєднуються погляди таких дослідників медіа, як М. Маклюен, Н. Постман, Ч. Коулдрі із сучасними розробками в сфері стратегічної комунікації, дезінформації. Концепції таких авторів, як bell hooks, Р. Роджерс дозволили інтерпретувати культурні практики медіа як елементи ширшої логіки глобальної культурної індустрії, де символічний капітал трансформується у комерційний прибуток. Наукова новизна.Об’єднавши дослідження дезінформації та критику культурної апропріації, галузей, які зазвичай розглядаються окремо, пропонується модель, що пояснює, як взаємопов’язані епістемічна дестабілізація та символічна комерціалізація. Ця концепція «подвійної спіралі» виявляє причини, чому загрозі ідентичності не можна протидіяти фрагментарно: когнітивні та культурні виміри необхідно вирішувати одночасно за допомогою втручань, що змінюють саме медіа-середовище. Висновки. Сучасні медіа стали активним середовищем, де одночасно формуються й руйнуються ідентичності. Дві головні загрози – інформаційна війна та культурна апропріація – утворюють «подвійну спіраль»: перша підриває довіру до фактів і спільних наративів, друга комодифікує вирвані з контексту символи, закріплюючи когнітивну руїну новими маніпулятивними образами. Ефективна відповідь має бути системною: медіаграмотність як громадянська оборона, відстежувані ліцензії на цифрову спадщину й прозорі алгоритми платформ змінюють самі правила обігу інформації та смислів. Запропонована модель інтегрує дослідження дезінформації й апропріації, окреслює кумулятивний ризик та вказує на потребу подальшого моніторингу, особливо з огляду на зростання генеративного ШІ. Захист ідентичності потребує одночасного захисту правди й символів, що можливе лише через переосмислення значення медіапростору.
Посилання
Магда Є. Гібридна війна: вижити і перемогти. Харків : Віват, 2015. 304 с.
Couldry N. Life with the media manifold: Between freedom and subjection. L. Kramp, N. Carpentier, A. Hepp, R. Kilborn, R. Kunelius, H. Nieminen, T. Olsson, P. Pruulmann-Vengerfeldt, I. Tomanić Trivundža, S. Tosoni. Politics, Civil Society and Participation: Media and Communications in a Transforming Environment. Bremen : edition lumière, 2016. P. 25–39.
Gillespie T. Custodians of the Internet: Platforms, Content Moderation, and the Hidden Decisions That Shape Social Media. New Haven : Yale University Press, 2018. 288 р.
Hall S. Who Needs “Identity”? Questions of Cultural Identity, edited by Stuart Hall & Paul du Gay. London : SAGE, 1996. P. 1–17.
hooks в. Black Looks: Race and Representation. Boston : South End Press, 1992. 210 p.
McLuhanM. Understanding Media: The Extensions of Man. New York : McGraw-Hill, 1964. 396 р.
Postman N. Amusing Ourselves to Death: Public Discourse in the Age of Show Business. New York : Penguin books, 2005. 185 p.
Rid T. Active Measures: The Secret History of Disinformation and Political Warfare. New York : Farrar, Straus and Giroux, 2020. 528 р.
Robertson R. Glocalization: Time–Space and Homogeneity–Heterogeneity. Global Modernities, edited by Mike Featherstone, Scott Lash & Roland Robertson. London : SAGE, 1995. P. 25–44.
Rogers R. A. From Cultural Exchange to Transculturation: A Review and Reconceptualization of Cultural Appropriation. Communication Theory, 2006. 16. No. 4. P. 474–503.
Wardle C. Understanding Information Disorder, 2019. 61 р.
Young J. O. Cultural Appropriation and the Arts. Malden, MA : Blackwell, 2008. 168 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
