КЛАВІРНА СПАДЩИНА ДМИТРА БОРТНЯНСЬКОГО: ПРОБЛЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ

Анотація

У статті основну увагу приділено вивченню клавірної спадщини видатного українського композитора доби класицизму Дмитра Степановича Бортнянського, відомого нам передусім своїми духовними творами. Зазначено, що клавірна спадщина Д. Бортнянського зберіглася не в повному обсязі, але наявні твори дозволяють зробити висновок про високу композиторську майстерність українського митця та про належність до італійської композиторської школи епохи галантного стилю. Мета статті – визначити і розглянути основні проблемні питання щодо дослідження та виконання клавірної спадщини Дмитра Бортнянського. Методологія дослідження ґрунтується на комплексі історико-теоретичних і практично-виконавських підходів, що забезпечує об’єктивність отриманих результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає у визначенні внеску Дмитра Бортнянського у створення фортепіанного репертуару. Висновки. Твори за участі клавіру були написані Д. Бортнянським під час та після 11-річного перебування в Італії, де майбутній композитор опановував мистецтво контрапункту під час занять з відомим італійським маестро, представником венеційської композиторської школи Б. Галуппі. Свою композиторську діяльність Д. Бортнянський розпочав з написання світської музики – італійських опер-seria, арій та романсів, камерно-інструментальних творів. Це трапилось у 1770-ті роки і продовжилося протягом наступного десятиліття, паралельно зі створенням хорового репертуару для Придворної співацької капели. Стилістично клавірні твори Д. Бортнянського наближені до ранніх творів В. А. Моцарта, однак за зовнішньою легкістю і простотою приховується неабияка змістовна глибина, у чому прослідковуються впливи естетики галантного стилю. Твори були написані для клавесину та фортепіано organise, зараз їх можна виконувати на роялі та клавесині.