ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТРАКТОВКИ ЛЮДИНИ В МИСТЕЦТВІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЖИВОПИСУ

Анотація

Метою статті є дослідження і обґрунтування психологічних трактувань людини в різних художніх стилях європейського живопису, зміна і динаміка розвитку візуальних трактувань персонажа. В статті аналізується зв’язок різноманітних стилів живопису із соціальними практиками на протязі історичного розвитку європейської культури: як пов’язані культура в соціумі, в тому числі, в мистецтві, з формуванням особистості, індивідуальності людини; зв’язок стилів і видів живопису із психологічними особливостями споживача образотворчого мистецтва, глядача живописних творів різних стилів.Мистецтво є унікальним механізмом розвитку особистості людини, яке формує її світогляд, створює глибоку, динамічну, емоційну картину світу, це особливо актуально в такій молодій державі, як Україна. Тільки всестороння, естетично розвинута в широкому сенсі людина культури, і є гідним громадянином і патріотом. Методологія. В статті досліджується зв’язок, існуючий між різноманітними стилями живопису і психологічними особливостями людей, які цікавляться мистецтвом. Досліджується рівень зв’язку між зацікавленістю в мистецтві різноманітних стилів європейського живопису, а саме, стилем Ренесансу, Барокко, Класицизму, Імпрессіонізму, Реалізму і т.п., різноманітних форм модернізму, в тому числі, Абстракціонізму, Сюрреалізму та сформованими індивідуальними життєвими практиками глядача. Акцентується на зацікавленості реципієнтів (враховуючи соціальні, політичні, побутові і т.п. фактори) в основних стилях живопису, таких, як, релігійний, ренесансний, барочний, класичний, реалістичний, абстрактний, сюрреалістичний і т.п.Висновки. Розвиток мистецтва європейського живопису по-різному психологічно трактував персонажів картин: від містично-релігійного трактування до романтичного, від споглядально класичного до миттєво імпресіоністичного, і навіть, сюрреалістичного. Виявляється, що уподобання живопису різних стилів пов’язане з результатом розвитку суспільства, життєвого досвіду людини, індивідуальних практик і психологічних особливостей глядача.