РИТУАЛ ЯК МЕХАНІЗМИ ТРАНСЛЯЦІЇ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

Анотація

Мета статті є розгляд ритуалу як багатошарового феномена культури, що поєднує символічну активність, колективне переживання та архетипічні структури, а також виявлення його ролі у трансляції й актуалізації культурних цінностей. Методологія. У дослідженні застосовуються культурологічний і філософсько-символічний підходи, концепції М. Еліаде, Е. Кассірера, С. Лангер і К. Г. Юнга. Використовуються методи порівняльного культурологічного аналізу та семіотичного опису, які дозволяють виявити багатозначність ритуалу та його функції в культурі. Наукова новизна. Ритуал осмислюється як багатошарова символічна форма, що поєднує соціальний, мистецький, релігійний і психологічний виміри. Показано взаємозв’язок символічної концепції Кассірера, естетичної філософії Лангер та архетипічної теорії Юнга, які інтерпретують ритуал як медіатор між індивідуальним і колективним, раціональним та ірраціональним у трансляції культурних цінностей. Висновки. У процесі аналізу встановлено, що ритуал є однією з фундаментальних форм культурного буття, яка забезпечує відтворення цінностей через символічні дії та поєднує різні рівні культурного досвіду: сакральний (Еліаде), символічний (Кассірер), естетичний (Лангер) і архетипічний (Юнг). Через ритуал здійснюється передача культурного досвіду й колективних смислів, де символіка не лише репрезентує, а й актуалізує глибинні структури культурної свідомості. Ритуал виконує перетворювальну функцію: він формує культурну ідентичність, поєднує сучасність із міфічним минулим, інтегрує індивідуальне й колективне, раціональне та позараціональне. Саме завдяки цій багатошаровій природі ритуал виступає не лише соціальним чи релігійним актом, а й універсальною символічною формою, що забезпечує культурну тяглість і відкриває можливість особистісного та спільнотного преображення.