ЦІННІСНО-СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ ТА РЕФЛЕКСИВНІСТЬ ХОРМЕЙСТЕРА В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ КУЛЬТУРНОЇ СТІЙКОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-5-3Ключові слова:
хормейстер, світоглядні орієнтири, культурна стійкість, цінності, рефлексія, національна хормейстерська школа, традиція і новаторствоАнотація
Мета роботи. Дослідити, як особистісні цінності, світоглядні орієнтири та рефлексивність хормейстера формують його професійний шлях і сприяють збереженню тяглості української хорової традиції в умовах сучасних трансформацій. Методологія. Застосовано культурологічний та герменевтичний підхід: явище розглядається крізь призму взаємодії художніх традицій і суспільних викликів, проаналізовано наукові праці українських і зарубіжних дослідників за останні 10 років з проблематики хорового мистецтва. Використано історико-аналітичний метод для простеження еволюції світоглядних засад українських диригентів, а також теоретико- концептуальний аналіз для визначення структурних компонентів індивідуальності та рефлексивних практик хормейстера. Наукова новизна. Уперше в українському музикознавстві системно висвітлено взаємозв’язок між аксіологічними орієнтирами диригента-хормейстера, його громадянською позицією та рефлексивністю як чинниками культурної стійкості. Введено до наукового обігу поняття «культурна стійкість хорової традиції» та обґрунтовано роль особистісних цінностей диригента у підтриманні національної ідентичності хорового мистецтва. Висновки. Особистісні цінності й світогляд хормейстера визначають вибір репертуару, ставлення до національної музичної спадщини та новацій, а також стиль комунікації з хором і слухачами. Рефлексивність – здатність критично осмислювати власну діяльність – перетворює задекларовані цінності на інструменти щоденної праці, забезпечуючи живий зв’язок між традицією і сучасністю. В українських умовах, особливо в часи випробувань (війна, глобалізаційні виклики), аксіологічна позиція диригента набуває суспільного виміру: хормейстер постає носієм колективної пам’яті, провідником духовних цінностей і культурним лідером спільноти. Це сприяє тяглості хорової традиції, її адаптації до нових обставин без втрати автентичності. Стаття підкреслює важливість поєднання в особі диригента ролей митця-інтерпретатора і громадянина-носія культури, що забезпечує життєздатність професійної хорової школи України в XXI столітті.
Посилання
Бондар Є. Фактори формування репертуару учбового хору: національне та інокультурне. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової. 2007. Вип. 8, ч. 1. С. 207–220.
Бондар Є. Духовний хоровий концерт: сучасні перетворення жанру. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник Одеської національної музичної академії імені А. В. Нежданової. 2006. Вип. 7, ч. 2. С. 198–212.
Бондар Є. Художньо-стильовий синтез як феномен сучасної хорової творчості : монографія. Одеса : Астропринт, 2019.
Бермес І. До питання про теоретичне осмислення проблем хорознавства. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 60, № 1. С. 41–48.
Малюцький В. Хорове мистецтво як елемент культурного бренду України: традиції, трансформації, перспективи. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2025. № 2. С. 61–73.
Мальцева Н. Основні підходи до диригентсько-хорової підготовки студентів факультетів мистецтв. Науко- вий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 14. 2023. Вип. 29. С. 69–76.
Лупак А. Музика в час війни: як професійні українські музичні колективи підтримують культурний фронт [Електронний ресурс]. Збруч. 10 травня 2022. URL: https://zbruc.eu/node/111844 (дата звернення: 12.10.2025).
Цюряк І., Чернишова А. Хорове мистецтво – виклики сучасності. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 74, № 2. С. 142–151.
Соколова А. Віртуальні хори як актуальна форма сучасного event-art простору. Нове колегіум. 2024. № 3 (103). С. 44–48.
Ткач Ю. Індивідуальний виконавський стиль диригента-хормейстера: критерії та методи аналізу. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2025. № 1. С. 344–350.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.





