ВИКОНАВСЬКО-ІМПРОВІЗАЦІЙНЕ МИСЛЕННЯ У ФОКУСІ НАУКОВОЇ ДУМКИ

Автор(и)

  • Іван СТЕПАНЕНКО Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського https://orcid.org/0009-0003-8045-1572

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2025-5-28

Ключові слова:

виконавське мислення, композиторське мислення, виконавсько-імпровізаційне мислення, імпровізація, виконання, інтерпретація

Анотація

У статті розглянуто феномен виконавського мислення як один із ключових предметів дослідження у сучасному музикознавстві. Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом до внутрішніх механізмів виконавської діяльності, що визначають інтерпретаційні, комунікативні та творчі аспекти музичного мистецтва. Мета статті є комплексною, вона полягає в узагальненні наукових підходів до розуміння феномену виконавського мислення та віднайдення у наукових положеннях смислових зон перетину; також у формулюванні специфіки виконавсько-імпровізаційного мислення. Методологія базується на таких наукових методах і підходах: аналізу, узагальнення, компаративного, системно-інтегративного, що дозволяє здійснити порівняльний аналіз різних дослідницьких моделей (інтегративної, структурно-аналітичної, інтерпретологічної, комунікативної, інтонаційної, педагогічної). Новизна статті полягає в систематизації наукових положень стосовно специфіки виконавського, композиторського та імпровізаційного мислення, що дає можливість узагальнити особливості виконавсько-імпровізаційного мислення. Висновки. У результаті аналізу наукових підходів і положень з’ясовано, що феномен виконавського мислення виявляє багаторівневу природу, у якій поєднуються когнітивні, емоційні, інтонаційні, комунікативні та творчо-діяльнісні компоненти. Виконавське мислення є механізмом осмислення музичного тексту, інтерпретації й комунікації в музичній культурі. Доведено, що множинність наукових підходів (інтегративного, структурно-аналітичного, інтерпретологічного, комунікативного, інтонаційного, педагогічного) свідчить про гнучкість і динамічність самого поняття, його здатність до розширення в залежності від контексту – історичного, стильового, жанрового чи методологічного. Водночас ця різноманітність підходів потребує узгодження та побудови метарівня дослідження, на якому виконавське мислення постає як цілісний, системно-організований феномен. Закцентовано увагу на особливостях виконавсько-імпровізаційного мислення, що постає на перетині виконавського та композиторського. У процесі імпровізації відбувається поєднання інтуїтивного творення й раціонального оперування музичною мовою, що відкриває можливість розглядати цей різновид мислення як динамічну модель творчого процесу «тут і зараз».

Посилання

Булатова Л. О. Музичне мислення особистості як спосіб музичної комунікації. Young Scientist. 2016. № 3. С. 351–357.

Бурська О. П. Методичні основи розвитку музично-виконавського мислення студентів у процесі фортепіанної підготовки : автореф. дис. … канд. пед. наук. Київ, 2005.

Жун Ч. Явище музично-виконавського мислення у контексті фортепіанної творчості. Музичне мистецтво і культура. 2022. Вип. 34, № 1. С. 137–149. doi: https://doi.org/10.31723/2524-0447-2022-34-1-11

Зимогляд Н. Ю. Музичне мислення як основа фортепіанного виконавського мистецтва. Культура України : Збірник наукових праць. 2019. Вип. 65. С. 182–190. DOI: https://doi.org/10.31516/2410-5325.065.18

Коваленко А. Формування образного мислення в освітньому процесі підготовки музикантів-інструменталістів. International Science Journal of Education & Linguistics. 2024. doi: 10.46299/j.isjel.20240303.04

Малий Д. М. Специфіка композиторського мислення в музиці останньої третини ХХ – початку ХХІ століть : дис. … канд. мистецтвознавства. Харків, 2018.

Мамикіна А. І. Виконавське мислення здобувача-піаніста. Музика в системі мистецької освіти: взаємини та протидії. Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. С. 147–150.

Мозгальова Н. Г. Формування музичного мислення майбутнього вчителя музики в процесі інструментальної підготовки : автореф. дис. … канд. пед. наук. Київ, 2002.

Показ А. Категорія виконавського стилю у джазовому фортепіанному виконавстві. Актуальні питання гуманітарних наук. 2020. Вип. 33, т. 2. С. 31–36. doi: https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/33.215771

Потоцька О. В. Типологія інтерпретаційного мислення у працях дослідників: до питання постановки проблеми. Мистецтво в міждисциплінарних дослідженнях. 2015. Вип. 8. С. 106–110

Шаповалова Л. В., Александрова О. О. Формування мислення сучасного виконавця в системі інтегральних зв’язків теорії музики та інтерпретології. Modern culture and art history: an experience of Ukraine and EU (Сучасна культура та історія мистецтва: досвід України та ЄС). Рига : Baltija Publishing, 2020. С. 1–20. doi: 10.30525/978-9934-588-72-3.01

Стецюк Б. О. Джазова фортепіанна імпровізація як полістилістичний феномен (на прикладі творчості Ч. Коріа) : дис. … канд. мистецтвознавства. Харків, 2019.

Стецюк Р. О. Творча постать Дж. Колтрейна в історії джазового мистецтва. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2024. Вип. 72. С. 38–53. doi: 10.34064/khnum1-72.03

Стецюк Р. О. Саксофон у джазовому мистецтві США 1950–1960-х років: на прикладі порівняльного аналізу стилів Дж. Колтрейна і С. Роллінза : дис. … канд. мистецтвознавства. Харків, 2025.

Сухленко І. Жанровий аспект виконавської інтонації: жанрово-стильові параметри музичного виконання. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2015. Вип. 44. С. 23–32

Ващенко Є. В. Камерно-інструментальна музика Альфреда Шнітке: принципи композиторського мислення : дис. … канд. мистецтвознавства. Харків, 2016.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

СТЕПАНЕНКО, І. (2025). ВИКОНАВСЬКО-ІМПРОВІЗАЦІЙНЕ МИСЛЕННЯ У ФОКУСІ НАУКОВОЇ ДУМКИ. Fine Art and Culture Studies, (5), 223–228. https://doi.org/10.32782/facs-2025-5-28

Номер

Розділ

МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО