ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТРАВМИ В МУЗИЦІ (ГРЕЦЬКА І УКРАЇНСЬКА ПАРАДИГМИ)

Ірина  РЯБЧУН

doi:10.32782/facs-2025-6-35

Автор(и)

Ірина РЯБЧУН Київський столичний університет імені Бориса Грінченка https://orcid.org/0000-0001-8070-7847

DOI:

https://doi.org/10.32782/facs-2025-6-35

Ключові слова:

національна травма, подолання психологічної травми, психологічне заміщення, Лисенко, Теодоракіс, Скорик, Вакарчук

Анотація

Мета дослідження полягає у вивченні особливостей відображення травматичного досвіду нації в музичних творах грецьких і українських композиторів. Пояснюється дефініція поняття «національна травма» як «втрата цілісності і несприйняття нової реальності на національному рівні». Проводяться аналогії відображення пору- шення цілісності у образотворчім і музичнім мистецтві епохи бароко. Для порівняння пояснюються особливос- ті відображення в музичних творах періоду національної травми, через який пройшов у ХХ столітті Грецький народ. Аналізуються твори Мікіса Теодоракіса, у яких найбільш яскраво відображена національна травма, пояс- нюються причини їх всенародної популярності. Досліджується використання символіки світла як візантійського еквівалента істини в пісенному циклі Мікіса Теодоракіса на вірші Янніса Ріцоса «Вісімнадцять наспівів про гірку батьківщину». У творі «Пісня мертвого брата» виявлено використання жанру поховального співу «паралогес», який має міфологічне коріння. На прикладі українських пісень спротиву, музики Миколи Лисенка, Мирослава Ско- рика і балад Святослава Вакарчука показано закономірності використання засобів музичної виразності у відо- браженні теми національної резистенції. У якості методів дослідження були використані наступні: історич- ний, феноменологічний, лінгвістичний, психологічний, порівняльний методи та метод музичного аналізу. Зроблено висновок про необхідність для регенерації національної травми створення засобами мистецтва цілісної віртуальної моделі етносу. Показано шляхи психологічного заміщення втраченої цілісності за рахунок звернення до історичного досвіду і релігійної свідомості нації. Вказано на можливість на основі перенесення методом узагальнення особистої «травми втрати» у соціальну площину, етичної переоцінки втрати і надання їй сакрального змісту.

Посилання

Herman J. L. Trauma and recovery. The aftermath of violence from domestic abuse to political terror. With a new afterword by the author. New York : Basic Books, 2022. 480 p.

Holst-Warhaft G. Mikis Theodorakis : his music and politics. Cambridge : Scholars Publishing, 2023. 426 p.

Riabchun Ι., Siuta Β., Komenda Ο., Bondarenko Ο. Musical Language as a Social Project (on the Example of the Formation of Modern Greek Music). Education, Technology, and Society Notebooks, 2024. 17 (se 1), 85–101. URL: https://doi.org/10.14571/brajets.v17.nse1.85-101 (WoS) (дата звернення : 19.12.2025).

Γιώργος, Αρχιμανδρίτης. Μίκης Θεοδωράκης : η ζωή μου / Γιώργος Αρχιμανδρίτης. Ντοκουμέντα-Βιογραφίες. Αθήνα : Πατάκης, 2021. 296 σ.

Λογοθέτης Γ. Ο παγκόσμιος Μίκης Θεοδωράκης. Επιμελήτρια – Όλγα Παλαμήδη. Αθήνα : Άγκυρα, 2025. 252 σ.

Τόμπρος Ν. Ένοπλες συγκρούσεις και πολιτικές αντιπαραθέσεις κατά τη διάρκεια της πολιορκίας των Πατρών (1821–1828) / Διεθνές Συνέδριο με θέμα: «Πολεμικές συγκρούσεις και τόποι καθαγιασμού του απελευθερωτικού αγώνα κατά την Επανάσταση του 1821» (Αθήνα, 6-7.10.2017)10 Επιστημονικά Συνέδρια για τα 200 χρόνια της Ελληνικής Επαναστάσεως (1821–2021), Αθήνα, 2018. σ. 147–183

Горностай, П. П. Колективна травма як проблема соціальної та політичної психології. Проблеми політичної психології : збірник наукових праць, 2018, 21(1) С. 54–68. URL: https://doi.org/10.33120/popp-Vol21-Year2018-5 (дата звернення : 10.12.2025)

Паливода Л. Проблема визначення понять «психічна травма», «психологічна травма» і «травма втрати» у психологічних проєкціях. Вчені записки ТНУ ім. В.І. Вернадського. Серія: «Психологія». 2021. Т. 32 (71)№ 6. С. 68–75. URL: https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.6/11 (дата звернення : 19.12.2025).

Рябчун І., Харалампіду Л. Мікіс Теодоракіс Нариси з історії грецької музики / монографія : Рябчун І., Харалампіду Л. Київ : видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. С. 316–347.

Сікорська І. Епістолярій Миколи Лисенка як дзеркало націотворчості // Микола Лисенко та національні школи європейського романтизму. Монографія. Головний редактор – Ігор Пилатюк. ЛНМА ім. М.В. Лисенка. Львів : Галич прес, 2024. С. 174–199 URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.11439739 (дата звернення: 1.12.2025).

URL:https://www.antiwarsongs.org/canzone.php?id=9694&justlyrics=1&lang=it (Date of Reference –

December 2024)

URL:https://kanellatou.gr/el/paradosiako/dodekanisa/kalymnos/treis-kalogeroi-kritikoi.html (Date of Reference –12 December 2024)

URL:https://www.pisni.org.ua/songs/2447165.html (Date of Reference – 12 December 2024)