ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ГЕОМЕТРИЧНОГО АБСТРАКЦІОНІЗМУ, ГЕОМЕТРИЧНОГО ОРНАМЕНТУ ТА ДИЗАЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2025-6-39Ключові слова:
образотворче мистецтво, декоративно‑ужиткове мистецтво, дизайн, геометричний абстракціонізм, геометричний орнамент, естетична емоція, образАнотація
Метою дослідження є з’ясування меж між живописом, декоративно‑ужитковим мистецтвом та дизайном. Потреба уточнення цього питання почала зростати в кінці ХІХ століття, з формування різних напрямків авангарду в мистецтві. Це призвело до поступового зменшення відмінностей між витворами декоративного мистецтва і так званого «чистого» мистецтва. З’ясування меж поміж згаданими формами художньої діяльности має як практичне, так і теоретичне значення для кожної з цих галузей діяльности. Методи дослідження. Для здобуття шуканих знань виконано порівняння не загалом усіх жанрів, стилів та напрямів діяльности у згаданих галузях, а тих, в яких згадані галузі співпадають. Зокрема, для порівняння вибрано геометричний абстракціонізм (в живописі), геометричний орнамент як форма декорування (в декоративно‑ужитковому мистецтві) і дизайн інтер’єру (візуальне оформлення поверхонь в цьому типі дизайну може співпадати і з творами геометричного абстракціонізму, і зі зразками геометричного орнаменту). Одним із засадничих спостережень, яке використано в процесі аналізу досліджуваної проблеми є факти такого стану справ, коли твір живопису за своєю художньою суттю є тотожний твору декоративно‑ужиткового мистецтва і водночас проєкту, створюваного дизайнером. Наукова новизна. Під час аналізу обґрунтовано таке розуміння мистецтва: твір мистецтва це об’єкт, який є образом іншого об’єкта і викликає позитивні чи негативні емоції в людини (якщо явище викликає емоції, то його образ викликає такі самі емоції, звані естетичними). Обґрунтовано, що геометричний абстракціонізм відтворює геометричні особливості культурного середовища людини. Обґрунтовано також, що живопис належить до ужиткового мистецтва. Висновки: 1) геометричний абстракціонізм недоцільно кваліфікувати як безпредметне мистецтво: образність компіляції геометричних форм відтворює насичене геометричними формами середовище матеріальної культури людства; 2) твори живопису недоцільно відмежовувати від декоративно‑ужиткового мистецтва, оскільки картини також призначені для естетичного оформлення ужиткових предметів (приміщень).
Посилання
Worringer W. Abstraktion und Einfühlung: ein Beitrag zur Stilpsychologie. München: R. Piper, 1911. 150 p.
Dabrowski M. Contrasts of Form. Geometric Abstract Art 1910–1980. New York: The Museum of Modern Art, 1985. 289 p.
Barr A. Cubism and Abstract Art. New York: The Museum of Modern Art, 1936. 249 p.
Blanc P. The Artist and the Atom. Magazine of Art. 1951. Vol. 44, No 4. P. 145–152.
Heydenreich L. Art and Science. Magazine of Art. 1951. Vol. 44, No 4. P. 140–144.
Abstract Art in the Late Twentieth Century / F. Colpitt (Eds.), Cambridg University Press. 2002. 214 p.
Inkpin A. The Complexities of «Abstracting» from Nature / P. Crowther, I. Wünsche (Eds.) Meanings of Abstract Art. Between Nature and Theory. New York: Routledge. 2012. P. 255–269.
Morgan D. The Idea of Abstraction in German Theories of the Ornament from Kant to Kandinsky. The Journal of Aesthetics and ART Criticism. 1992. Vol. 50, No. 3. P. 231–242.
The Post-Modern Object. Hans Hollein Performance Art / Collins M., Fuller P., Fischer V., Jencks C. London Art & Design. 1987. 82 p.
Read H. Art and Industry. The Principles of Industrial Design. New York : Harcourt, Brace and Company, 1935. 143 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
