САКРАЛЬНА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ В КОНТЕКСТІ ПОСТАНОВКИ ДУХОВНОГО ХОРОВОГО ТВОРУ «МОЛИТВА» ГАННИ ГАВРИЛЕЦЬ

Анотація

Мета дослідження полягає у здійсненні аналізу відомого духовного твору Ганни Гаврилець, «Молитва», експонованому хоровими колективами як з України, так і з-за кордону на предмет наявної оригінальної візуальної постановки, котра насичена певним сакральним змістом, а саме, символікою кола. Виявлено, що кожен з проаналізованих виступів колективів, містить концептуальний задум, що загалом для усіх хорів є спільним, проте, в кожному індивідуальному випадку – наділений особливими рисами. У якості методів дослідження були використані наступні: музикознавчо-виконавський – при аналізі інтерпретації хоровими колективами; історичний – в аспекті аналізу праць дослідників, відповідно до хронологічної послідовності; філософський – при опрацюванні філософсько-естетичних ідей того чи іншого автора збірника; порівняльний – при порівняльному аналізі виконавства хорів з точки зору експонування твору в межах його представлення на сцені. Поруч з тим, в контексті досліджуваного явища, що формується в результаті мистецького синтезу, було залучено елементи міждисциплінарних підходів до об’єкту аналізу, а саме, хорового твору «Молитва» – театралізації, зважаючи на присутність компонентів постановки. Наукова новизна полягає як у зверненні до теми візуальної постановки в контексті виконання духовного хорового твору, а, саме, моменту символічної сакралізації, що свідчить про особливе тлумачення змісти твору авторкою та не завжди отримує вияв в інтерпретаційних варіантах, відповідно, потребує обов’язкового висвітлення з науково підтвердженим обґрунтуванням. Такий підхід досі був не окреслений стосовно духовної хорової спадщини Ганни Гаврилець. Висновки. Активна діяльність сучасних колективів, таких, як хор «Київ» та хор Львівської національної опери, а також, камерний хор Ірландського Каліфорнійського університету доводить, що використання візуальної інсценізації в контексті виконання духовного хорового твору при його повному розумінні та тлумаченні основного ідейного задуму – формує комплексно загально-мистецьке враження для слухача та глядача, таким чином, більш достеменно розкриваючи його зміст.