ТРАКТОВКА АНСАМБЛЯ У ФОРТЕПІАННОМУ КВАРТЕТІ Й. БРАМСА № 3, C-MOLL ОР.60
DOI:
https://doi.org/10.32782/facs-2022-1-16Ключові слова:
фортепіанний квартет, ансамбль за участю фортепіано, жанр, камерність, Й. БрамсАнотація
У статті розкривається специфіка ансамблевої фактури у жанрі фортепіанного квартету на прикладі твору Й. Брамса ор.60. В процесі аналізу виявляється, що притаманний цьому зразку жанра симфонізм втілюється
композитором варіантно-варіаційними засобами, де важлива роль належить тематичній похідності і мотивній
роботі. Вони виступають в брамсівській інтерпретації носієм камерності, яка реалізована за допомогою проце-
суально-фактурних можливостей інструментального ансамблю визначеного складу. Мета дослідження полягає
у виявленні ансамблевих особливостей Фортепіанного квартету Й. Брамса c-moll № 3 ор.60 з урахуванням специфіки жанру твору, його драматургії та формотворення. Методами дослідження обрані жанровий, що розкриває типологічну сутність фортепіанного квартету, стильовий та інтонаційно-тематичний, що визначає взаємозалежність власне композиційного й ансамблевого письма. Наукова новизна одержаних результатів статті
полягає у тому, що фортепіанний квартет Й. Брамса № 3 c-moll op.60, його драматургія та художній зміст
розглянуто з позиції ансамблевої партитури, яка включає поняття концертності, симфонічності та камерності. Висновки. Фортепіанний квартет Й. Брамса № 3 демонструє притаманне стилю його великих циклічних
композицій злиття концертно-симфонічного розмаху авторської думки і камерності письма, які виявляються
в надзвичайній деталізації мотивно-тематичного процесу, що охоплює як горизонталь, так і вертикаль музичного тексту. Також простежується тенденція в розкритті акустично-звукового потенціалу ансамблю, яка реалізується в широкій амплітуді сонорних об’ємів ‒ від всеохопності до максимальної згорнутості. Беручи за основу
свого Фортепіанного квартету чотиричастинний сонатний цикл, Й. Брамс уникає драматургічної одноманітності, варіюючи характер кожної частини й активно користуючись усталеним арсеналом інтонаційно-образних
засобів, узагальнюючи творчий досвід німецького інструменталізму класико-романтичної епохи.
Посилання
Кокорева Л. М. Й. Брамс. Камерные инструментальные ансамбли. Музыка Австрии и Германии XIX века: учеб. пособие. Москва : Музыка, 1990. Т. 2.528 с.
Повзун Л. И. Камерність як жанрово-стильова парадигма інструментально‒ансамблевої творчості : дис. … д-ра мистецтвознавства : 17.00.03. Одеса, 2018. 480 с.
Польская И. И. Камерный ансамбль: История, теория, эстетика: монография. Харьков, 2001. 396 с.
Самойлова Н. К. Фортепианный квартет в русской музыке: автореф. дис. … канд. Искусствоведения : 17.00.02. Оренбург, 2011. 22 с.
Седюк І. Тенденції розвитку ансамблю для двух фортепіано в музиці ХХ століття: автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Харків, 2018. 20 с.
Слупський В. Становлення та розвиток ансамблю мідних духових інструментів від витоків до кінця XVII століття: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Харків, 2018. 19 с.
Смірнова І. Ансамблеве письмо в камерно-інструментальних творах для змішаних складів у творчості німецьких композиторів XVIІI-ХІХ століть: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Суми, 2020. 213 с.
Храмова И. М. Камерно-инструментальные ансамбли Брамса (трактовка жанра и драматургии): автореф. дис. … канд. искуствоведения : 17.00.02. Киев, 1989. 22с.
Царёва Е. М. Иоганнес Брамс: монография. Москва: Музыка, 1986. 383 с.
Чайковська К. Ансамбль скрипалів в жанровій системі музично-виконавського мистецтва: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03. Суми, 2018. 20 с.
Smallman B. The Piano Quartet and Quintet: Style, Structure, and Scoring. London: Oxford University Press, 1994. 208 р.
